Он-лайнові перекладачі. Інтернет речей

Огляд онлайн сервісів інтернет-перекладачів

Одна з реалій сучасного суспільства полягає в тому, що іноземні мови поступово впроваджуються в життя кожної людини, і в даний момент можна запросто зіткнутися з необхідністю перевести будь-який текст. Один з найбільших винаходів людства - інтернет - допоможе нам у цьому. Як відомо, російськомовний та україномовний інтернет - це приблизно 5-6% від глобальної павутини.

У до комп’ютерну епоху єдиним помічником в цій ситуації, якщо, звичайно, ви не є поліглотом, був іноземний словник. Якщо потрібно перевести одне-два слова, можливо, що і зараз можна скористатися саме таким способом, але є альтернатива. Ми говоримо про програми-перекладачі, яких існує безліч. Принцип роботи програми досить простий: на вході є якийсь текст на одній мові, на виході ви отримуєте переклад, напрям якого визначається вибраними налаштуваннями. Деякі автоматизовані перекладачі мають також і вбудовані словники.

Слід згадати також і про наявність спеціалізованих «хмарних» сервісів, про які ми поговоримо. Отже, почнемо.

«Хмарний» онлайн перекладач Google

Хмарні технології, все частіше, впроваджуються в життя звичайного ПК-користувача. Одним з таких сервісів є перекладач Google. Для переходу на веб-сторінку даного перекладача слід помістити в адресний рядок браузера наступну веб-адресу: http://www.translate.google.ua/. Відкриється сторінка розглянутого нами веб-сервісу.

Для початку слід обрати напрям перекладу. Для цього слід скористатися елементами керування, розташованими у верхній частині веб-сторінки перекладача Google. Якщо ви сумніваєтеся в мові вхідного тексту, слід вибрати пункт «Визначити мову», розташований в списку «З мови».

У ліве поле «хмарного» перекладача слід ввести вхідний текст, він буде переводитися автоматично, під час введення. Цю опцію можна відключити, натиснувши «Вимкнути моментальний переклад» у нижньому лівому кутку. У такому варіанті переклад буде здійснюватися тільки після натискання вами на кнопку «Перекласти».

Розглянута нами програма надає користувачеві можливість перекладу окремих файлів, розташованих на локальному комп'ютері. Щоб перевести такий файл, слід клацнути мишею по посиланню «Переведіть документ», розташованої під полем для вхідного тексту. За допомогою елементів керування виберіть текстовий файл, що підлягає перекладу, і натисніть кнопку «Перевести». Відкриється нова веб-сторінка з перекладом завантаженого файлу.

Для перекладу сайтів цілком слід вставити в поле для вхідного тексту точний URL веб-сторінки, яку ми хочемо перевести і натиснути кнопку «Перевести». Зрозуміло, слід вибрати потрібні налаштування перекладу.

Наш вердикт. 

Плюси:
- велика кількість напрямків перекладу;

- наявність перевірки орфографії;

- можливість почути вимову слова;

- наявність азіатських мов;

- простота освоєння;

- переклад сайтів.

Мінуси:
- відсутність шаблону тематики.

«Хмарний» онлайн перекладач Bing

Для переходу на даний «хмарний» перекладач помістіть в адресний рядок наступну URL: http://www.microsofttranslator.com/. Відкриється відповідна веб-сторінка.

Алгоритм використання розглянутого нами перекладача не відрізняється від раніше розглянутого: у верхній частині веб-сторінки розташовані елементи налаштування напрямку перекладу, ліве поле для вхідного тексту, праве - для перекладу. Коли текст поміщений в потрібне поле, слід натиснути кнопку «Перевести», через кілька секунд (залежно від кількості слів) текст буде перекладений.

Наш вердикт.

Плюси:
- велика кількість напрямків перекладу;

- простота освоєння;

- наявність азіатських мов;

- переклад сайтів.

Мінуси:
- відсутність шаблону тематики;

- відсутність можливості перевести файл на локальному комп'ютері.

«Хмарний» онлайн перекладач Promt

Даний «хмарний» перекладач розташований за наступною інтернет-адресою: http://www.translate.ru/.

В єдине текстове поле на сторінці потрібно ввести текст для перекладу. Вибір напрямку перекладу здійснюється елементами керування, розташованими над текстовим полем. Запуск перекладу здійснюється клацанням по кнопці «Перевести». При цьому в правій частині веб-сторінки з'явиться поле з перекладом.

Для перекладу веб-сторінки слід ввести точну URL-адресу інтернет-ресурсу і натиснути кнопку «Перевести».

Якщо в поле для вхідного тексту ввести тільки одне слово і натиснути кнопку «Перевести», відкриється словник, за допомогою якого можна переглянути не тільки переклад введеного тексту (з урахуванням шаблону тематики), але й прослухати вимову введеного слова.

При натисканні на кнопку «Перевірити орфографію», ви зможете усунути помилки (якщо такі знайдуться).

Наш вердикт.

Плюси:
- наявність словника з шаблоном тематики;

- переклад сайтів.

Мінуси:
- мала кількість напрямків перекладу;

- відсутність азіатських мов;

- відсутність можливості перевести файл на локальному комп'ютері.

Дуже часто переклад звучить вельми «кострубатий» (не пов'язані відмінки, некоректні смислові переклади). Це загальна «хвороба» всіх перекладачів. Технічна або інша професійна література, яка однозначно перекладаються термінами і простими фразами, як правило, переводиться значно коректніше. У випадку з художньою літературою, переклад завжди потребуватиме значних поправок. Текст, який містить будь-які сленгові вислови, з великою часткою ймовірності, взагалі не буде перекладений.

«Що ж тоді дають користувачеві програми-перекладачі?». Програми-перекладачі дають можливість швидко і без зайвих зусиль зрозуміти, про що йде мова в тому чи іншому документі або веб-сторінці.

Що таке інтернет речей і навіщо він потрібен?

Інтернет речей – одна з найпопулярніших концепцій в сучасній футурології. І більш того, одна з тих небагатьох, що вже перестають бути концепціями і втілюються в життя.

Згідно з найбільш поширеним формулюванням, інтернет речей – це концепція обчислювальної мережі фізичних предметів (тобто власне, речей), які оснащені такими собі технологіями для взаємодії один з одним.

Концепція передбачає, що інтернет речей здатний серйозно вплинути на розвиток сучасного суспільства, оскільки дозволить багатьом процесам відбуватися без участі людини.

Звучить все це настільки ж переконливо, наскільки незрозуміло.

Спробуємо розібратися, що таке насправді інтернет речей, хто і як його створить, кому і навіщо він може бути потрібен. Експертом в цьому питанні виступає Олексiй Турчин, директор з розвитку IТ-бiзнесу Ericsson в Україні і Євразії.

Що мається на увазі під терміном "Інтернет речей"?

Інтернет речей (Internet of Things, скорочено IoT) – це глобальна мережа підключених до Інтернету фізичних пристроїв – «речей», оснащених сенсорами, датчиками і пристроями передачі інформації. Ці пристрої об'єднані за допомогою підключення до центрів контролю, управління і обробки інформації.

В окремий напрямок IoT, мабуть, виділилося в середині нульових, коли кількість пристроїв, підключених до всесвітньої павутини, перевищила число користувачів.

За даними Ericsson Mobility Report, сьогодні в світі налічується більше 16 млрд підключених пристроїв. До 2022 року – це число досягне 29 млрд, і 18 з яких будуть пристроями світу IoT.

Інтернет речей зв'яже між собою мільярди пристроїв без участі людини

Чи можна сказати, що Інтернет речей – це мережа, яка об'єднує об'єкти реального світу з віртуальними?

Швидше буде правильно сказати, що Інтернет речей об'єднує реальні речі в віртуальні системи, здатні вирішувати абсолютно різні завдання. Ключова ідея концепції – з'єднати між собою всі об'єкти, які можна з'єднати, підключити до мережі, і за рахунок цього отримати синергію, щось на зразок «2+2=5».

Для взаємодії між такими різними об'єктами потрібна спільна мова. На якому стандарті засновано спілкування «речей» між собою?

Для реалізації IoT необхідна екосистема, яка включала б у себе «розумні речі» – різні пристрої, оснащені датчиками; мережу доступу і передачі інформації (мобільну або фіксовану – не важливо); а також платформи для управління мережею, пристроями і додатками. Пазл не склався за відсутності хоча б одного із зазначених компонентів.

Для передачі даних від «розумних» пристроїв сьогодні існує кілька спеціалізованих стандартів. Стандарт eMTC (enhanced Machine-Type Communication) розгортається на основі мобільних мереж LTE, а EC-GSM-IoT (Extended Coverage – GSM – Internet of Things) працює поверх мережі GSM. Але найбільш популярний – стандарт NB-IoT (Narrowband IoT). Його особливість полягає в тому, що він може бути розгорнутий, як в мережах GSM або LTE, так і незалежно, окремою мережею.

            Завдяки інтернету речей стане можливим віддалений медичний моніторинг, робота безпілотних автомобілів і багато інших технологічних чудес

Як визначити найбільш підходящий стандарт?

Умовно можна розділити всі IoT-проекти на дві групи в залежності від типу комунікації пристроїв: масові (Massive MTC) і критичні (Critical MTC). Перед кожним типом стоять свої завдання, і кожен з них має свої вимоги до мережі. Масові IoT-проекти – це «розумні» будинки, лічильники, рішення для відстеження вантажоперевезень або сільського господарства тощо.

Такі рішення передбачають передачу невеликої кількості даних від величезної кількості сенсорів. Також ці рішення характеризуються некритичністю гарантованої передачі-отримання інформації. Якщо один раз з якої-небудь причини інформацію з лічильника не отримали – нічого страшного, оскільки дані будуть оновлені під час наступного сеансу передачі.

Основні вимоги тут – низька вартість пристроїв і їх мінімальне енергоспоживання. Частково такі проекти можуть бути реалізовані на основі GSM-мереж, але більшість дійсно масових рішень побудовані на основі інфраструктури LTE.

Що стосується рішень на основі «критичної» машинної комунікації, у них абсолютно інші запити. Насамперед – це ультранизька затримка передачі сигналу (менше 5 мсек) і надвисока надійність мережі.

Ми не дарма називаємо такі додатки «критичними», адже при їх реалізації від роботи мережі залежить безпека і навіть життя користувача. Прикладами таких додатків можуть бути автономні автомобілі, керування транспортними потоками, віддалена хірургія або управління промисловим обладнанням. Ці рішення поки що існують у вигляді прототипів або тестових зразків, оскільки для їх реалізації потрібні мережі наступного покоління – 5G.

            Інтернет речей вимагає пристроїв з низьким енергоспоживанням, високою надійністю і технологіями передачі даних з мінімальною затримкою

У глобальному сенсі, навіщо це потрібно?

Інтернет речей значно трансформує особисті та соціальні аспекти життя, а також бізнес і навіть цілі галузі. Також ця технологія має потенціал вирішити деякі глобальні проблеми сучасності.

Наприклад, мобільний оператор Verizon провів аналіз і визначив, що сьогодні до 50% зібраного врожаю ніколи не досягає кінцевого споживача. Ця проблема може бути вирішена завдяки автоматизованій системі логістики продуктів харчування. Також, близько 25% врожаю може бути збережено завдяки онлайн-моніторингу погодних умов. Це може бути однією зі складових вирішення глобальної проблеми голоду.

Інтернет речей може позитивно позначитися на здоров'ї і довголітті населення.

В Австралії вже зараз за допомогою переносних датчиків лікарі можуть віддалено відслідковувати стан здоров'я пацієнтів і реагувати в режимі реального часу. А мобільний оператор AT&T у США розробив систему, покликану вирішити одну з найнебезпечніших проблем для літніх людей - несподівані падіння.

Невеликий пристрій автоматично визначає різку зміну положення тіла власника і зв'язується з колл-центром для надання негайної допомоги. Навіть таке «нішеве» IoT-рішення істотно покращує якість життя людей.

Як це вплине на життя звичайних громадян?

У житті людей стане менше місця для побутових проблем, а значить – більше часу можна буде приділяти сім'ї, творчості, хобі. Підключені до інтернету пристрої також дадуть людям більше можливостей для раціонального управління ресурсами. Вже сьогодні вони допомагають оптимально витрачати тепло, воду, світло і економити на оплаті комунальних послуг.

Важливо відзначити, що зміниться не тільки життя окремих людей, а й цілих індустрій. Однією з найбільш схильних до змін галузей, мабуть, буде телеком, оскільки мобільні оператори потроху будуть змінювати свої бізнес-моделі від провайдерів мережі до провайдерів «розумних» сервісів і додатків.

Якими можуть бути пов'язані з цим ризики?

Безумовно, ризики є. Головний з них - це питання безпеки. Експерти запевняють, що до 80% пристроїв будуть уразливі ззовні. У сегменті промислового інтернету речей проблема вирішується радикальним чином: жорсткі правила і нормативи, а також спеціальні протоколи безпеки. Для критичних пристроїв, як уже згадувалося, буде необхідна абсолютна надійність мережі, адже найменший збій може призвести до травм або загибелі людей.

Ера інтернету речей настане разом з повсюдним введенням стандарту стільникових мереж 5G

Яких технологій не вистачає для того, щоб інтернет речей став реальністю вже сьогодні?

Для реалізації багатьох сценаріїв використання IoT необхідне впровадження мереж 5G. Мережі п'ятого покоління дозволять знизити затримки, одночасно підтримувати величезну кількість підключень, продовжити службу «розумних» пристроїв до 10 років, а також домогтися неймовірних за нинішніми мірками швидкостей мобільної передачі даних.

Особливість 5G в тому, що в рамках однієї мережі буде одночасно підтримуватися робота додатків і пристроїв з широким спектром характеристик. Як то кажуть, від кожного за здібностями, кожному - за потребами! Це досягається завдяки «сегментації» мережі на фрагменти, кожен з яких призначений для певних потреб.

Хто може і повинен зробити вирішальні кроки для того, щоб інтернет речей став реальністю? Тут складно виділити якусь одну сторону. Для того, щоб реалізовувати потенціал Інтернету речей потрібна тісна співпраця бізнесу, телеком-операторів, урядів і навіть простих користувачів.

Розвиток ринку буде залежати від безлічі факторів, але абсолютно точно всім учасникам цього процесу доведеться змінюватися набагато швидше, ніж це відбувається сьогодні. Тому, цілком ймовірно, що вже зовсім скоро ми будемо оточені сотнями «розумних» роботів і пристроїв. Головне - переконатися, що ніхто з них не планує захопити світ!