Поняття мови розмітки гіпертексту


Поняття про мову розмітки гіпертексту
Основою всесвітнього «павутиння» World Wide Web є мова гіпертекстової розмітки HTML (Hyper Text Markup Language). Вона була створена вченими Євро­пейського центру ядерних досліджень (CERN, м. Женева). Наприкінці 80-х років у CERN зайнялися проблемою збереження і відображення даних, які отримували колеги-фізики. Складність полягала у тому, що кожний фахівець, який приїздив до Центру, застосовував власні методи відображення інформації, і потрібно було терміново створити універсальну систему, яка б не залежала від використову­ваної комп'ютерної платформи і була б досить простою.
Ідея розв'язання проблеми обміну документами між різними комп'ютерами полягала у тому, що документи мали бути розмічені за допомогою визначеного коду - HTML. Такі документи могли б читатися на будь-якому комп'ютері, на якому встановлена одна програма перегляду - браузер.
Згодом мова HTML стала основною при створенні документів, що розмі­щуються у World Wide Web. Завдяки мові розмітки користувач Web може у себе на екрані переглянути документ у тому вигляді, в якому його задумав розробник: із визначеними розмірами шрифту і розбивкою на абзаци, із заданими розмірами і розташуванням малюнків, із виділеними словами, посиланнями тощо.
HTML - набір угод для розмітки документів, що визначають зовнішній вигляд документів на екрані комп'ютера при доступі до них із вико­ристанням програми браузера.
Документи, підготовлені мовою HTML, називаються HTML-документами. Уявити, як виглядає код HTML-документа, ви зможете, якщо завантажите доку­мент у браузер і виконаєте команду Вид - В виде HTML. У вікні Блокнот ви побачите код поточного документа.
HTML-документ (або Web-сторінка) - це звичайний текстовий файл із розширенням htm або html, складений мовою HTML, який містить інформацію для публікації в World Wide Web.
Код HTML дуже компактний, і HTML-документи мають значно менший розмір, ніж документи, підготовлені в текстових процесорах типу Word. Це одна з основних причин широкого застосування мови HTML для кодування інформації, що розповсюджується по Інтернету.
HTML-документи розміщаються в WWW не поодинці, а у виді так званих сайтів.
Web-сайт - це сукупність Web-сторінок (десятків, сотень, навіть тисяч), об'єднаних однією загальною темою і поміщених, як правило, на одному вузловому комп'ютері.

Програми для створення HTML-файлів
Отже, документ, складений за допомогою мови розмітки HTML, являє собою текстовий файл. Такий файл можна набрати і відредагувати в звичайному тексто­вому редакторі, наприклад, у додатках Блокнот чи WordPad, що входять до складу ОС Windows. Однак нині існують більш зручні та розвинуті програми підготовки HTML-документів. Їх умовно можна розділити на візуальні редактори HTML і редактори HTML-текстів.
Працюючи у візуальному HTML-редакторі, користувач має справу з графіч­ними образами елементів HTML, а не з кодом документа. Він може шляхом пере­тягування мишею і простими операціями в інтерфейсі розміщати на сторінці необхідні елементи. Завдяки цьому навіть користувачеві, що не знає мови HTML, під силу створювати прості Web-сторінки. До візуальних редакторів HTML належать програма FrontPage фірми Microsoft, Macromedia Dreamveawer, Netscape Navigator Gold та ін.
Редактори власне HTML-текстів, серед яких найбільш відомі HomeSite і HotDog, мають основні можливості текстових редакторів (використання буфера обміну, засобів пошуку слів тощо). Але, на відміну від звичайних редакторів тексту, ці додатки надають у розпорядження розроблювача візуальне середо­вище програмування (типу Visual Basic або Delphi) і дозволяють автоматизувати створення HTML-коду. Редактори HTML-текстів дають можливість користу­вачеві швидко і легко вставляти в документ елементи HTML, перевіряти синтаксис команд, виконувати запуск і налагодження сторінки, не залишаючи вікна редактора.
При створенні сайта користувач звичайно сам визначає, працювати йому в візуальному чи в HTML-редакторі, вручну складаючи HTML-код. Але при цьому потрібно врахувати, що ефективно керувати HTML-документами і вирішувати питання Web-дизайну можна тільки використовуючи мову розмітки. Основи HTML-кодування ми і будемо вивчати в цій главі. Усі приклади, що наводяться, ви зможете дуже просто повторювати на своєму комп'ютері, набираючи код у редакторі Блокнот і переглядаючи створені документи за допомогою програми браузера.

Теги і структура HTML-документа
Як виконується розмітка документа за допомогою HTML? Документ роз­бивається на елементи: заголовки, абзаци, малюнки, таблиці та інші. Для кожного елементу задається команда мови HTML, названа тегом (або дескрип­тором). Ця команда містить інформацію про те, який вигляд повинен мати даний елемент на Web-сторінці, які зв'язки він має з іншими елементами або документами тощо.
У мові HTML є багато тегів, серед яких - теги створення заголовка доку­мента, задання параметрів шрифту, креслення ліній, вставки гіперпосилань, вставки графічних елементів тощо. Тож Web-сторінка, окрім тексту і посилань, може вміщувати графіку, звуки, відео, тобто мати такий вигляд, який ви бачите на екрані комп'ютера.
Тег (у перекладі tag - покажчик, мітка) - це фрагмент коду, що описує певні елементи документа HTML і вміщений у кутові дужки < >.
Найпростішим тегом є, наприклад, тег з ім'ям HTML. Тег <HTML> визначає початок HTML-документа. Початковому тегу <HTML> відповідає кінцевий тег </HTML> із тим самим ім'ям, але з косою рискою «/». Отже, початок і кінець HTML-документа позначаються парою тегів:
<HTML>...    </HTML>
Тут крапка означає, що між початковим і кінцевим тегами може розташо­вуватися текст і (або) інші теги. У даному разі крапкою позначений код усього документа.
HTML-документ умовно можна розбити на три частини:
-  Службова  інформація  для  браузера,   що   вміщена   у   рядок   з   тегом <!DOCTYPE>.
-  Заголовна частина документа, до якої вміщена назва документа, а також службова інформація для серверів, описи невеликих програм-сценаріїв. Ця частина документа міститься між тегами і </HEAD>.
-  Тіло документа, що обмежене тегами <BODY> ... </BODY> (іноді замість тегів <BODY> можуть використовуватися теги фреймової структури <FRAMESET>, які тут не розглядаються).


Простий приклад Web-сторінки
Що таке Web-сторінка, ви відразу зрозумієте з найпростішого прикладу:
  HTML  PUBLIC   "-//W3C//DTD HTML  4.01//EN">
<HTML>
   <HEAD>
      <ТІТLЕ>Простий приклад</TITLE>
   </HEAD>
      <BODY>
      Це приклад HTML-документа
      </BODY>
</HTML>
У цьому документі ви бачите заголовну частину, обмежену тегами <HEAD>... </HEAD> і тіло документа, вміщене між тегами <BODY> і </BODY>. До заголовної частини вкладені теги <TITLE>...</TІTLE>. Текст Простий приклад, обмежений цими тегами, інтерпретується браузером як назва Web-сторінки і відображається у заголовку вікна браузера.
Зверніть увагу, що у коді документа трапляються парні теги (мають почат­ковий і кінцевий теги) і одиночні теги (наприклад, <!DOCTYPE>). Надалі тег <!DOCTYPE> ми опускатимемо, Web-сторінки будуть правильно відображатися в останніх версіях браузерів і без цього тегу.
Коли у браузер буде заван­тажений документ із наведеним вище кодом, браузер інтерпретує його приблизно у такий спосіб. Це документ, підготовлений із використанням HTML версії 4.01. У заголовній частині документа є заголовок «Простий приклад», який потрібно відобразити у вікні браузера. В основній частині до­кумента є текст «Це приклад HTML-документа». Результатом роботи програми браузера буде документ, показаний на мал. Створення такого документа буде розглянуто у практикумі до цього параграфа.

Елементи HTML
Вивчаючи роботу із документами, ви дізналися, що кожний документ складається з окремих об'єктів: абзаців, заголовків, малюнків тощо. Ці об'єкти, переведені у формат HTML, зображаються у вигляді елементів HTML.
Елементи HTML - це пари тегів і символьні дані (текст або код), вміщені між ними.
Елемент називається звичайно за іменем тегу (без кутових дужок). Напри­клад, елементом є заголовок сторінки, показаної на мал.: <ТІТLЕ>Простий приклад</ТІТLЕ>.
Усі елементи, передбачені в HTML, можна умовно поділити на кілька кате­горій:
-  структурні - елементи, обов'язкові для документа, що відповідає стандарту HTML (наприклад, HTML, HEAD, BODY і TITLE);
-  блокові - елементи, призначені для форматування цілих текстових блоків (наприклад, DIV, Н1, Н2, Н3, Н4 , Н5 , Н6, Р, PRE); часто блокові елементи відокремлюються переведенням рядка від іншої частини документа;
-  текстові - елементи, що задають розмітку шрифту (І, В, U, BIG, SMALL і ін.), розмітку тексту (STRONG, CODE, VAR, СІТЕ   і ін.);
-  спеціальні - елементи порожнього рядка (BR, HR), якірний елемент А, впроваджені елементи (IMG, OBJECT, MAP і ін.), елементи таблиці (TABLE) тощо.
У наведеному вище прикладі Web-сторінки використано струк­турні елементи: HTML, HEAD, BODY і TITLE.
У будь-якому документі HTML обов'язково присутні вкладені елементи, тобто такі, що включені до складу інших елементів. Так, у прикладі елемент TITLE вкладений до елемента HEAD. Елементи HEAD і BODY вкладені до елемента HTML.
Зазначимо, що у запису елементів HTML можна використовувати як великі, так і малі літери. Так, браузер однаково буде сприймати теги <TITLE>, <Title> або <title>. Однак для уніфікації імена тегів записують великими літерами.

Атрибути тегів
Часто теги, окрім імені, містять додаткові елементи, які називаються атри­бутами. Наприклад, якщо в тег тіла документа <BODY> ввести додатковий елемент:
<BODY   bgcolor="yellow">
то це означатиме, що документ має відображатися на жовтому тлі. Слово bgcolor   є атрибутом, a yellow   - значенням атрибута.
Атрибути - це компоненти тегу, що містять вказівки про те, як браузер має сприйняти й обробити тег. Атрибут записується після імені тегу перед дужкою > і складається, як правило, із пари «ім'я атрибута - значення».
Значення атрибута записується після імені атрибута через знак рівності =. Всі значення атрибутів за умовчанням мають братися в подвійні (") або одинарні (') лапки. Імена атрибутів можуть набиратися як малими, так і великими літерами, - браузер інтерпретуватиме їх однаково. У тега може бути кілька атрибутів, тоді вони відокремлюються один від одного пробілами.

Коментар
Часто при створенні Web-сторінок виникає необхідність пояснити ту або іншу особливість HTML-коду або наміри розробника, але так, щоб ці пояснення не відображалися у вікні браузера. У таких випадках незамінним є коментар.
Коментар означає фрагмент коду, що не виконується і розташований між групами символів <!- і -->. Наприклад, на екрані не відображатимуться такі елементи:
<!—   Коментар,    що   займає   один   рядок  —>
або
<!—   Коментар   можна   розташовувати
в двох рядках —>

Практикум. Створення і зберігання HTML-документа
Створіть Web-сторінку, наведену в пункті «Простий приклад Web-сторінки». Для цього відкрийте вікно редактора Блокнот і наберіть HTML-код. Кори­стуйтесь прийомами роботи з буфером обміну, що полегшать вам введення тексту. Так теги, що закриваються, найпростіше отримувати з тегів, що відкриваються, шляхом копіювання їх із буфера і вставки додаткового символу /. Немає значення, у верхньому чи нижньому регістрі будуть набрані теги коду. Після набору і редагування коду збережіть документ у файл Приклад.htm. Завантажте отриманий файл у програму браузер, і ви отримаєте відображення Web-сторінки.

Комментариев нет:

Отправить комментарий