Мультимедіа (латиною multum + medium) — комбінування на одному
носієві різних форм подання інформації:
Лінійна мультимедіа характеризується лінійним (незмінним) порядком
подання інформації (кінокартина, аудіо запис спектаклю).
Нелінійна мультимедіа дозволяє користувачу керувати послідовністю подання інформації за рахунок взаємодії із засобом відображення мультимедійних даних.
Участь людини у такому процесі називають інтерактивністю або гіпермедіа. Найповніше таку участь представлено у комп'ютерних іграх.
Сфери застосування мультимедіа: розваги й мистецтво, освіта, наука, медицина, промисловість, бізнес, комерція, реклама, тренажери, web-дизайн.
Мультимедійні пристрої — це обладнання, призначене для створення або відтворення мультимедійних документів.
Наприклад, (цифрові) фотоапарати й відеокамери, проектори, різноманітні аудіо- та відеопрогравачі тощо. Щоб персональний комп'ютер став мультимедійним пристроєм, необхідно мати базовий мультимедійний комплект:
Нелінійна мультимедіа дозволяє користувачу керувати послідовністю подання інформації за рахунок взаємодії із засобом відображення мультимедійних даних.
Участь людини у такому процесі називають інтерактивністю або гіпермедіа. Найповніше таку участь представлено у комп'ютерних іграх.
Сфери застосування мультимедіа: розваги й мистецтво, освіта, наука, медицина, промисловість, бізнес, комерція, реклама, тренажери, web-дизайн.
Мультимедійні пристрої — це обладнання, призначене для створення або відтворення мультимедійних документів.
Наприклад, (цифрові) фотоапарати й відеокамери, проектори, різноманітні аудіо- та відеопрогравачі тощо. Щоб персональний комп'ютер став мультимедійним пристроєм, необхідно мати базовий мультимедійний комплект:
- звукову плату
- колонки або навушники з мікрофоном
Бажаними є:
- дисковод CD або DVD дисків
- ігрова приставка
- міді-інструмент
- tv-тюнер
Аудіо (латиною audio — чую) — термін для позначення
звукових технологій.
Найчастіше під терміном «аудіо» розуміють записаний звук. Рідше — відтворення звуку та відповідну апаратуру. Ми постійно зустрічаємось з аудіофайлами: слухаємо музику, вибираємо мелодії дзвінків на телефонах тощо. Хто може відповісти на запитання:
Найчастіше під терміном «аудіо» розуміють записаний звук. Рідше — відтворення звуку та відповідну апаратуру. Ми постійно зустрічаємось з аудіофайлами: слухаємо музику, вибираємо мелодії дзвінків на телефонах тощо. Хто може відповісти на запитання:
- Які формати звукової інформації у мобільних телефонах?
- Що означає термін AudioCD?
- Які формати аудіофайлів використовують у персональних комп’ютерах?
Формати аудіофайлів:
- без стиснення:
- CDDA — Audio CD, розроблений Philips і Sony (від 1980);
- SACD — Super Audio Compact Disc, розроблений Philips і Sony (від 2000);
- WAV — Microsoft Wave (Waveform audio format), розроблений спільно з IBM;
- зі стисненням:
- без втрат:
- APE — Monkey's Audio (.ape, .apl);
- FLAC — вільний кодек з проекту Ogg vorbis;
- WMA — Windows Media Audio 9.1 Lossless;
- з утратами:
- AAC (.m4a, .mp4, .m4p, .aac) — Advanced Audio Coding;
- Doulby Digital (AC-3);
- ADX;
- AHX;
- ASF;
- Ogg vorbis;
- MP3 (MPEG Layer 3);
- Musepack (.mpc);
- RealAudio (.ra, .rm);
- TvinVQ (.vqf);
- WMA — Windows Media Audio;
- формати звукосинтезу:
- MIDI — Musical Instrument Digital Interface;
- MOD — формат музичних композицій комп'ютерів Amiga;
Відео (латиною video — дивлюся, бачу) — технології
запису, опрацювання, передавання, зберігання й відтворення візуального й
аудіовізуального матеріалу.
У побутовому розумінні «відео» означає відеоматеріал, телесигнал або кінофільм, записаний на фізичному носії (відеокасеті, відеодиску тощо).
Мультимедійний контейнер (англійською Сontainer format) — формат файлу, що може містити дані різних типів, стиснених різними кодеками, і дозволяє зберігати аудіо-, відео- i текстову інформацію в єдиному файлі.
У побутовому розумінні «відео» означає відеоматеріал, телесигнал або кінофільм, записаний на фізичному носії (відеокасеті, відеодиску тощо).
Мультимедійний контейнер (англійською Сontainer format) — формат файлу, що може містити дані різних типів, стиснених різними кодеками, і дозволяє зберігати аудіо-, відео- i текстову інформацію в єдиному файлі.
Відеостандарти:
- PAL — размір відео 720×576, 25 fps (англійською frames per second — кадрів на секунду);
- NTSC — 720×480, 29,97 fps.
Є ще SÉCAM або SECAM (французькою Séquentiel couleur
avec mémoire, пізніше Séquentiel couleur à mémoire — послідовний колір із
пам'яттю, вимовляти сека́м) — система аналогового кольорового телебачення,
вперше використана у Франції. Історично вона є першим європейським стандартом
кольорового телебачення.
Відеоформати:
Відеоформати:
- VHS — аналогове відео запису на видеокасетах;
- DV (Digital Video) — з малим коефіцієнтом стискання видеосигнала (5:1) і високою якістю для MiniDV відеокамер. Година запису займає 12-13 Гб. Не плутати з DVD (Digital Video Disc — цифровим відеодиском;
- AVCHD — формат видео високої чіткості (англійською Advanced Video Coding - просунуте кодоване відео);
- HD — (англійською High Definition — висока чіткість) — найсучасніший формат для HD-камер.
MPEG — один из основних
стандартів стискання. Абревіатура MPEG (Moving Pictures Expert Group) — це
назва міжднародного комітету, що разробляє цей стандарт стискання. Має такі
різновиди:
- MPEG–1 — формат стискання для компакт-дисків (CD-ROM). Роздільна здатність 352×240. Диск з фільмом у такому форматі зазвичай позначають VCD (VideoCD). Зараз майже не використовують.
- MPEG–2 — формат для DVD-дисков і цифрового телебачення. У цьому форматі знімають відео DVD-, HDD-, Flash-камери.
- MPEG–3 — зараз не використовують. Не плутати з MP3 (MPEG Audio Layer 3) — технологією стискання звуку.
- MPEG–4 — формат, який отримують з допомогою програм перетворення (кодеків) DivX, XviD, H.264 та інших. Часто його називають MP4. Цей формат подтримують більшість сучасних DVD-програвачів.
Для порівняння: фільм тривалістю 1,5 години у форматі
DV займає 20 Гб, у MPEG-2 — 4,7 Гб, у форматі MPEG-4 — 700 Мб.
HD (High Definition) — новый формат особливої чіткості зображення з роздільною здатністю 1280×720 або 1920×1080. Обидва варіанти розраховані на кадр зі співвідношенням сторін 16:9 і квадратним пікселем. Існує так званий анаморфний вариант HD-відео з роздільною здатністю 1440×1080, співвідношенням сторін 16:9 та прямокутним пікселем з відношенням сторін 4:3.
Типи (розширення) відеофайлів:
HD (High Definition) — новый формат особливої чіткості зображення з роздільною здатністю 1280×720 або 1920×1080. Обидва варіанти розраховані на кадр зі співвідношенням сторін 16:9 і квадратним пікселем. Існує так званий анаморфний вариант HD-відео з роздільною здатністю 1440×1080, співвідношенням сторін 16:9 та прямокутним пікселем з відношенням сторін 4:3.
Типи (розширення) відеофайлів:
- AVI (Audio-Video Interleaved) — це контейнер (не формат!), розроблений корпорацією Microsoft, у якому можна зберігати потоки 4-х типів: відео, аудіо, текст і midi. В цей контейнер може входити відео довільного формату від MPEG–1 до MPEG–4, звуки різних форматів. Можливе довільне поєднання кодеків.
- WMV (Windows Media Video) — формат від Microsoft, у якому отримують відеоролик, зроблений у середовищі Movie Maker.
- MOV — формат Apple Macintosh QuickTime. Може (крім власне відео) містити графіку, анімацію (у тому числі 3D). Часто для відтворення цього формату потрібно мати QuickTime Player.
- MKV — (Матрешка или Matroska) — контейнер з відкритим кодом.
- 3gp — відео для мобільних телефонів 3-го покоління. Малий розмір і низька якість.
- FLV (Flash Video) — формат відео для розташування й передавання у глобальній мережі (використовує, наприклад, YouTube).
- SWF (Shockwave Flash) — розширення анімації, створеної у середовищі Adobe Flash, а також відео у форматі flash. Відтворюють браузером з допомогою Flash Player.
- RM, RA, RAM — розширення формату RealVideo від компанії RealNetworks. Використовують для телевізійної трансляції в Інтернеті. Має малий розмір файлу та низьку якість.
- VOB (Versioned Object Base) — розширення контейнера, який може містити кілька потоків відео (формату MPEG–2) й аудіо, меню й субтитри фільму. Це основні файли на DVD з фільмом.
- IFO — файли на DVD, що містять інформацію про фільм, меню, порядок запуску VOB-файлів, тобто службові файли. Їх створюють під час конвертування або запису DVD.
- m2v, m2p — розширення відео у форматі MPEG–2. Потрібні при створенні VOB-файлів і запису DVD.
Програвач медіа, медіаплеєр — комп’ютерна програма для
відтворення мультимедійних файлів.
Більшість програвачів медіа підтримують значну кількість форматів аудіо- та відео-файлів. Деякі мультимедіапрогравачі призначені для відтворення лише аудіо- або відеофайлів. Їх називають, відповідно, програвачами аудіо та відео (аудіоплеєрами і відеоплеєрами). Розробники таких програвачів прагнуть зробити їх якомога зручнішими для відтворення відповідних форматів. Ми не намагатимемося перелічити всі наявні програвачі медіа, а подамо лише один приклад.
VLC media player — багатоплатформний і вільнопоширюваний мультимедійний програвач з відкритим вихідним кодом та середовищем, яке відтворює більшість мультимедійних файлів, DVD, аудіо CD, VCD та різноманітні потокові протоколи. Програмне вікно VLC має такий вигляд.
Більшість програвачів медіа підтримують значну кількість форматів аудіо- та відео-файлів. Деякі мультимедіапрогравачі призначені для відтворення лише аудіо- або відеофайлів. Їх називають, відповідно, програвачами аудіо та відео (аудіоплеєрами і відеоплеєрами). Розробники таких програвачів прагнуть зробити їх якомога зручнішими для відтворення відповідних форматів. Ми не намагатимемося перелічити всі наявні програвачі медіа, а подамо лише один приклад.
VLC media player — багатоплатформний і вільнопоширюваний мультимедійний програвач з відкритим вихідним кодом та середовищем, яке відтворює більшість мультимедійних файлів, DVD, аудіо CD, VCD та різноманітні потокові протоколи. Програмне вікно VLC має такий вигляд.
Редактор відео — комп’ютерна програма для обрізання й склеювання
відео, застосування фільтрів і ефектів, (пере)кодування відео.
Avidemux — багатоплатформний і вільнопоширюваний редактор відео. Підтримує сценаріїв, як для графічного інтерфейсу так і для командного рядка, який можна використати для виконання різних повторюваних дій. Програмне вікно Avidemux має такий вигляд.
Avidemux — багатоплатформний і вільнопоширюваний редактор відео. Підтримує сценаріїв, як для графічного інтерфейсу так і для командного рядка, який можна використати для виконання різних повторюваних дій. Програмне вікно Avidemux має такий вигляд.
Де взяти фрагменти (графічні зображення, відеофрагменти) для кліпу? Їх
можна завантажити з інтернету, з мобільного телефону, фотоапарата чи
відеокамери. Зараз переважну більшість цих пристроїв легко підключити до
комп'ютера без будь-якого додаткового програмного забезпечення. При цьому
операційна система сама запитає, що робити із вмістом пристрою (далі подано
приклад з Windows 7).
Деякі пристрої виробники продають зі спеціальним програмним забезпеченням
для полегшення роботи з пристроєм і пришвидшенням обмінних процесів.
Якщо процес автозапуску не відбувся, можна знайти під'єднаний пристрій у переліку під'єднаних (змонтованих для Linux) носіїв, а далі діяти, як зі звичайною текою.
Якщо процес автозапуску не відбувся, можна знайти під'єднаний пристрій у переліку під'єднаних (змонтованих для Linux) носіїв, а далі діяти, як зі звичайною текою.
Закріплення вивченого матеріалу
- Завантажити середовище VLC.
- Використавши вказівку меню Файл / Відкрити файл…
або
натиснувши клавіші Ctrl + O, завантажити вказаний учителем медіа-файл і
запустити його на відтворення.
- У випадку відеофайлу з кількома доріжками по черзі вмикати лише одну, використовуючи вказівку меню Аудіо / Аудіодоріжка.
- Використавши вказівку меню Файл / Відкрити мережевий потік… або натиснувши клавіші Ctrl + С, викликати вікно діалогу Відкрити медіа на закладці Мережа і ввести мережеву адресу за вказівкою вчителя (на малюнку нижче подано адресу для перегляду 3-ої серії фільму «Діти капітана Гранта»).
- Переглянути фільм протягом кількох хвилин.
Комментариев нет:
Отправить комментарий