Публікація (латиною Рubliсо) — документ,
який оголошують всенародно.
Види
публікацій
Розрізняють такі (друковані) видання: брошура, буклет, газета, журнал, книга, реферат (перелік невичерпний). Кожне з них має своє призначення, певну структуру, формат видання та правила розповсюдження.
Брошу́ра (французькою brocher — зшивати) — неперіодичне або періодичне текстове книжкове видання об'ємом понад 4, але не більше 48 сторінок, сполучених між собою за допомогою шиття скріпкою або ниткою. Найчастіше брошури використовують у рекламних чи в освітніх цілях.
Букле́т (французькою bouclette — завиток) — переважно багатокольорове аркушеве друковане видання, складене у два або кілька згинів (фальців). До такого виду друкованої продукції найчастіше звертаються туристичні агенції, виробники промислових і продовольчих товарів, організації та установи при відзначенні ювілеїв, подій чи проведення інших знакових заходів.
Газе́та (італійською gazzetta — назва дрібної монети) — щоденне, щотижневе або двотижневе періодичне видання з постійною назвою у формі складених аркушів. Містить офіційні документи, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу.
Журнал (французькою journal) — друковане періодичне видання.
Інформаційний бюлетень (французькою bulletin — офіційний документ) — видання, яке випускають з метою інформування з певних питань цільової групи людей, спеціалістів або інших користувачів. Інформаційний бюлетень, як правило, складається з підбірки актуальних тематичних відомостей, оформлених у вигляді статей.
Кни́га — неперіодичне видання у вигляді аркушів, виготовлених з паперу, пергаменту або іншого матеріалу і скріплених з одного боку.
Реферат (латиною refere — доповідати) — письмова доповідь або виступ з певної теми, в якій узагальнюють відомості з одного чи кількох джерел.
Залежно від способу оприлюднення твору розрізняють публікації друковані й електронні (комп'ютерні). До друкованих публікацій відносять книжки, брошури, журнали, газети, бюлетені, буклети, листівки, надруковані на папері. До електронних публікацій відносять документи, створені за допомогою спеціальних комп'ютерних програм і розповсюджувані з використанням електронних носіїв даних (компакт-диски, дискети, флеш-носії тощо) або комп’ютерних мереж.
Тривалий час друковані публікації виготовлялися виключно в друкарні. І цим займалася ціла галузь виробництва — поліграфія. А підготовкою матеріалів до друку займалися видавництва. У багатотиражному виробництві так відбувається і сьогодні. Але з широким розповсюдженням персональних комп’ютері, високоякісних лазерних і струменевих принтерів, копіювальних апаратів набули розповсюдження так звані настільні видавничі системи.
Ці системи мають апаратну та програмну складові. До апаратної складової належить персональний комп’ютер, пристрої друку (принтер, копіювальний апарат, плотер) і пристрої введення даних(сканери, графічні планшети), а до програмної — спеціальні програми підготовки макета публікації.
Програмні засоби для створення публікацій
Розрізняють такі (друковані) видання: брошура, буклет, газета, журнал, книга, реферат (перелік невичерпний). Кожне з них має своє призначення, певну структуру, формат видання та правила розповсюдження.
Брошу́ра (французькою brocher — зшивати) — неперіодичне або періодичне текстове книжкове видання об'ємом понад 4, але не більше 48 сторінок, сполучених між собою за допомогою шиття скріпкою або ниткою. Найчастіше брошури використовують у рекламних чи в освітніх цілях.
Букле́т (французькою bouclette — завиток) — переважно багатокольорове аркушеве друковане видання, складене у два або кілька згинів (фальців). До такого виду друкованої продукції найчастіше звертаються туристичні агенції, виробники промислових і продовольчих товарів, організації та установи при відзначенні ювілеїв, подій чи проведення інших знакових заходів.
Газе́та (італійською gazzetta — назва дрібної монети) — щоденне, щотижневе або двотижневе періодичне видання з постійною назвою у формі складених аркушів. Містить офіційні документи, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу.
Журнал (французькою journal) — друковане періодичне видання.
Інформаційний бюлетень (французькою bulletin — офіційний документ) — видання, яке випускають з метою інформування з певних питань цільової групи людей, спеціалістів або інших користувачів. Інформаційний бюлетень, як правило, складається з підбірки актуальних тематичних відомостей, оформлених у вигляді статей.
Кни́га — неперіодичне видання у вигляді аркушів, виготовлених з паперу, пергаменту або іншого матеріалу і скріплених з одного боку.
Реферат (латиною refere — доповідати) — письмова доповідь або виступ з певної теми, в якій узагальнюють відомості з одного чи кількох джерел.
Залежно від способу оприлюднення твору розрізняють публікації друковані й електронні (комп'ютерні). До друкованих публікацій відносять книжки, брошури, журнали, газети, бюлетені, буклети, листівки, надруковані на папері. До електронних публікацій відносять документи, створені за допомогою спеціальних комп'ютерних програм і розповсюджувані з використанням електронних носіїв даних (компакт-диски, дискети, флеш-носії тощо) або комп’ютерних мереж.
Тривалий час друковані публікації виготовлялися виключно в друкарні. І цим займалася ціла галузь виробництва — поліграфія. А підготовкою матеріалів до друку займалися видавництва. У багатотиражному виробництві так відбувається і сьогодні. Але з широким розповсюдженням персональних комп’ютері, високоякісних лазерних і струменевих принтерів, копіювальних апаратів набули розповсюдження так звані настільні видавничі системи.
Ці системи мають апаратну та програмну складові. До апаратної складової належить персональний комп’ютер, пристрої друку (принтер, копіювальний апарат, плотер) і пристрої введення даних(сканери, графічні планшети), а до програмної — спеціальні програми підготовки макета публікації.
Програмні засоби для створення публікацій
- Adobe InDesign;
- Adobe PageMaker;
- Frame Maker;
- LaTeX (для текстів зі складними математичними формулами);
- Microsoft Publisher;
- PagePlus;
- QuarkXPress;
- Scribus.
Scribus — вільно поширювана програма з
відкритим вихідним кодом, яка створює професійні макети, комбінуючи готову
продукцію і нові підходи до дизайну сторінок. Сучасний і зручний інтерфейс
Scribus підтримує професійні можливості для публікацій, такі, як поділ кольору,
CMYK і підтримку SpotColor, ICC керування кольором. Scribus має потужні
інструменти роботи з векторною графікою, підтримкою великої кількості типів
файлів, підтримкою фільтрів імпорту / експорту, емуляції колірної сліпоти. На
відміну від пропрієтарних (власницьких) форматів бінарних файлів, навіть пошкоджені
документи можна відновити за допомогою простого текстового редактора.
Можливості Scribus Portable — вільнопоширюваної багатоплатформної видавничої системи:
Можливості Scribus Portable — вільнопоширюваної багатоплатформної видавничої системи:
- cтворювати професійно підготовлені матеріали та ділову документацію для друкування, розміщення в Інтернеті та використання в електронних листах;
- cтворювати публікації, що містять тексти та ілюстрації, підготовлені в середовищах текстового та графічних редакторів, компонуючи ці матеріали та розташовуючи їх на різній кількості сторінок і колонок;
- готувати оригінал-матеріали друкованої продукції (газети, журнали тощо);
- розробляти нескладні веб-сайти та веб-сторінки.
Scribus перекладено 25 мовами, кількість яких буде
збільшуватися. Порівняємо вказівки меню Scribus англійською, російською та
українською мовами.
Станом на
1.11.2014 вимушені констатувати: переклад українською неповний. Причому це істотно
проявляється на нижчих рівнях, у тому числі у вікнах діалогу при поясненні
виконуваних дій. Тому в умовах України поки доречно використати саме російську
мову інтерфейсу.
Шаблон — це порожня форма документа з коментарями про те, як заповнювати кожне поле. Інший варіант шаблону — форма документу з вже заповненими полями, які можна використовувати як приклад.
Шаблон можна створити на основі будь-якої публікації. Наприклад, можна заощадити час, створивши головну публікацію, яка містить логотип і відомості про установу, та зберігти цю публікацію як шаблон. Відтак щоразу під час створення нового документа можна використати шаблон, додавши лише унікальні для цього документа відомості. Використання шаблону для регулярно створюваної публікації не лише заощаджує час, але й гарантує якість і узгодженість.
Категорії шаблонів:
Шаблон — це порожня форма документа з коментарями про те, як заповнювати кожне поле. Інший варіант шаблону — форма документу з вже заповненими полями, які можна використовувати як приклад.
Шаблон можна створити на основі будь-якої публікації. Наприклад, можна заощадити час, створивши головну публікацію, яка містить логотип і відомості про установу, та зберігти цю публікацію як шаблон. Відтак щоразу під час створення нового документа можна використати шаблон, додавши лише унікальні для цього документа відомості. Використання шаблону для регулярно створюваної публікації не лише заощаджує час, але й гарантує якість і узгодженість.
Категорії шаблонів:
- публікації для друку — призначені для подальшого роздрукування (бланки, буклети, візитки, календарі, плакати тощо);
- порожні сторінки — призначені для подальшого наповнення;
- веб-вузли та електронна пошта — призначені допомогти створити просту веб-сторінку або публікацію, призначену для відправки у формі електронного листа.
У видавничій
системі, на відміну від текстового процесора, окремі фрагменти тексту можна
опрацьовувати як незалежні об'єкти. Усі тексти містяться в
об'єктах-контейнерах, які називають написами (інші терміни — текстові блоки,
текстові поля, поля). Саме ця властивість дає змогу комбінувати і зручно
(довільно) розташовувати на сторінці головні об'єкти публікації — графічні
зображення і текстові фрагменти.
Елементи публікації:
Елементи публікації:
- текстові блоки (поля, написи) — контейнери для тексту;
- блоки зображення — контейнери зображень растрової чи векторної графіки;
- елементи оформлення документа — векторні об’єкти, використовувані для оформлення комп’ютерної публікації (у тому числі візерунки).
Структура
публікації
Зазвичай будь-який друкований чи електронний документ має такі складові: поля, набірне поле, у якому розмішують текстові блоки та блоки зображення, колонтитули. Текстові блоки складаються із заголовків, колонок із основним текстом, таблиць (при потребі).
У більшості видавничих систем передбачено візуальне задання параметрів документу і вказівок щодо подання змісту, створення і заповнення текстових блоків та блоків зображення. На відміну від видавничої системи LaTeX, у якій все це явно прописують певними вказівками у текстовому файлі. У тому числі задають параметри сторінки.
Завдання 1. На рисунку нижче натуральними числами від 1 до 11 включно занумеровано деякі з параметрів (властивостей) сторінки.
Зазвичай будь-який друкований чи електронний документ має такі складові: поля, набірне поле, у якому розмішують текстові блоки та блоки зображення, колонтитули. Текстові блоки складаються із заголовків, колонок із основним текстом, таблиць (при потребі).
У більшості видавничих систем передбачено візуальне задання параметрів документу і вказівок щодо подання змісту, створення і заповнення текстових блоків та блоків зображення. На відміну від видавничої системи LaTeX, у якій все це явно прописують певними вказівками у текстовому файлі. У тому числі задають параметри сторінки.
Завдання 1. На рисунку нижче натуральними числами від 1 до 11 включно занумеровано деякі з параметрів (властивостей) сторінки.
Подати назви українською мовою й описати призначення цих параметрів. Порада: використати дослівний переклад з англійської назв відповідних зарезервовоних слів видавничої системи LaTeX, поданих під рисунком.
Комментариев нет:
Отправить комментарий