Ми продовжимо вивчати тему векториний графічномий редактор Inkscape. За
декілька уроків складно навчитися малювати. Але наша мета інша: розглянути
основні прийоми роботи з графічним редактором і розглянути алгоритми створення
зображень за допомогою графічних примітивів, як додати текст до графічного
зображення і форматувати його у середовищі графічного редактора Inkscape.
Алгоритм побудови графічного зображення — це послідовність
(елементарних) прийомів, які необхідно виконати на етапі підготовки до
малювання й безпосередньо у процесі створення зображення.
Малювання на комп'ютері має як багато переваг, що полегшують створення картини,
так і недоліки, які ускладнюють реалізацію поставленого завдання. Багатьох
труднощів можна уникнути, дотримуючись відносно простого алгоритму, що містить
такі кроки.
- Вибрати розмір малюнка.
- Вибрати формат зберігання малюнка.
- Використати напрямні лінії.
- Використати інструменти.
- Використати копіювання.
- Використати проміжне збереження.
- Використати бібліотеки фрагментів.
- Вибрати розмір малюнка. Єдиного підходу в цьому питанні немає. Треба з'ясувати, де буде використано створюване зображення. Якщо йдеться про картинки для комп'ютерних програм (малюнки на кнопках, графічні елементи меню), то зображення має бути певного розміру — у програмних інтерфейсах ці елементи не масштабують. У разі підготовки ілюстрації для друку картинки у документі краще робити зображення більшим від заданого розміру, щоб після вставлення малюнок зменшувався, згладжуючи східчастий характер похилих ліній і кіл.
- Вибрати формат зберігання малюнка. Формат потрібно вибирати ще до початку малювання. Наразі найпопулярнішим форматом є JPG, який забезпечує малий розмір графічного файлу, але веде до часткової втрати деталей і згладжування зафарбування. Якісніше зображення надають формати BMP та TIFF, але вони для збереження малюнка потребують істотно більше пам'яті. Не варто починати малювати картинку у повноколірному варіанті (24—розрядний малюнок), щоб потім зберігати в 16 кольорах: їх буде викривлені.
- Використати напрямні лінії. Якщо малюнок має певні закономірності (симетрія, перспектива, розташування деталей на одному рівні або на рівних відстанях), бажано використати допоміжні напрямні лінії, які можна легко вилучити з готового малюнку.
- Використати інструменти. Усі стандартні фігури потрібно зображувати за допомогою наявних інструментів, а не простих ліній, точок або дуг. Зокрема, прямокутник намалювати чотирма прямими не так і складно, але побудова правильного круга за допомогою кривих потребує великої майстерності.
- Використати копіювання. Усі повторювані елементи копіювати (якщо потрібно, відображати або обертати), а не малювати повторно.
- Використати проміжне збереження. Необхідно з'ясувати, скільки останніх дій може скасувати графічний редактор. І саме через таку кількість змін приймати ріщення щодо запису проміжних результатів роботи або скасування цих змін. Особливо, якщо промальовувати складний фрагмент.
- Використати бібліотеки фрагментів. Після успішного завершення роботи чи лише її фрагменту зберігати отримані малюнки або їхні найскладніші фрагменти. Режими імпорту та експорту наявні в усіх графічних редакторах. А вставляти готовий фрагмент завжди простіше, ніж малювати заново.
Алгоритм створення хмаринок з використанням базових можливостей Inkscape
- Вказати формат документа, використавши вказівку меню Файл / Параметри документа… або натискання клавіш Shift + Ctrl + D (за уподобанням виконавця),
- Натиснувши клавішу F5 або кнопку Створення кіл, еліпсів та дуг, створити 4 еліпси, накладених один на одного, як показано на малюнку.
- Виділити всі створені об’єкти за допомогою інструмента Позначення і трансформація (F1) і застосувати вказівку меню Контур / Сума (Ctrl + +).
- Призначити для отриманої фігури градієнтне заповнення від синього до білого.
Примітка. У разі потреби (бажання) можна долучати нові опорні точки натисканням кнопки Додати опорну точку у вікні діалогу Редактор градієнтів. Ці точки у подальшому можна пересувати. Кожній опорній точці надати свого кольору, наприклад одного з кольорів веселки.
- Хмаринки продублювати, змінити їх розташування, розмір, кут повороту.
- Використавши вказівку меню Файл / Параметри документа… або натиснувши клавіші Shift + Ctrl + D (тут і далі вибір — за уподобанням виконавця) і далі у вікні діалогу Параметри документа… на закладці Cторінка змінити орієнтацію аркуша на Альбомну.
- Намалювати у центрі полотна прямокутник розміром приблизно 650×400 px, натиснувши клавішу F4 або явно вибравши інструмент Створення прямокутників і квадратів.
- Продублюйте цей прямокутник натисканням клавіш Ctrl + D або вказівкою меню Зміни / Дублювати
- Підняти верхній прямокутник трохи вгору. Для цього вибрати його за допомогою інструмента допомогою інструмента Позначення і трансформація (F1) і натискати клавішу керування вказівником зі стрілочкою догори ↑. Останнє робити лише за умови, що прямокутник виділено для переміщення і зміни розмірів — див. вигляд стрілочок по периметру прямокутника на малюнку знизу. Якщо вигляд стрілочок інший, потрібно клацнути на прямокутнику.
- Продублювати прямокутник двічі й розташувати копії збоку.
- Виділити перші два прямокутники і об'єднайте їх в один об'єкт за допомогою вказівки меню Контур / Сума або натискання клавіш Ctrl + +.
- Cтворити ярличок для теки, використавши один із створених раніше прямокутників, полишених збоку. Виділити цей прямокутник, заокруглити йому кути за допомогою круглого маніпулятора, зменшити його розмір і перемістити у верхню частину майбутньої теки, як показано на малюнку нижче.
- Виділити обидва об'єкти (ярлик і теку) та використати вже знайому вказівку меню Контур / Сума (Ctrl + +).
- Змінити колір прямокутника, що залишився, на червоний, щоб не плутати його з центральним об'єктом.
- За допомогою діалогу вирівнювання, викликаного вказівкою меню Вирівняти та розподілити… або натисканням клавіш Shift + Ctrl +A, вирівняти об'єкти один відносно як на малюнку нижче.
- При потребі клацнути клавішею миші на червоному прямокутнику, щоб стрілка над центром угорі стала горизонтальною, тобто підготувати (червоний) прямокутник до спотворення.
- Потягнути за верхній червоного прямокутника і перетворити його на паралелограм, після чого виділити всі фігури і здійснити вирівнювання за лівим краєм.
- Намалювати вкладений у теку аркуш паперу, щоб було зрозуміліше, що зображено теку. Для цього знову вибрати інструмент Створення прямокутників і квадратів або натиснути клавішу F4 і намалювати поверх нашої теки білий чи світло-жовтий прямокутник трохи меншого розміру, ніж сама тека.
- Не знімаючи виділення з білого (світло-жовтого) прямокутника, за допомогою клавіші Page Down переміститb його нижче верхньої частини теки.
- Змінити колір верхнього і нижнього елементів теки на реалістичніший, наприклад на жовтий чи пісчаний.
Контур — це послідовність відрізків прямих ліній і/або кривих Без'є.
Найважливішими елементами кривих є:
- сегменти — створені за певними простими правилами (рівняннями) частини кривих або відрізки прямих;
- вузли — точки стику сегментів.
Інструмент Малювання кривих Без’є чи прямих ліній, який можна активувати і натисканням клавіш Shift + F6, має такі 4 режими, які активують такими кнопками контексної панелі управління:
— Створення регулярного контуру Без'е;
— Створення контуру Спіро (плавні лінії);
— Створити послідовність прямих сегментів лінії;
— Створити послідовність параксіальних сегментів лінії.
Остання назва означає: створити ламану, у якій кожна ланка перпендикулярна до попередньої.
Подамо приклади малюнків, створених у цих режимах (другий можна отримати з першого редагуванням).
Інший спосіб введення такий: підвести вказівник на місце розташування лівого верхнього куту прямокутника з текстом, натиснути на ліву клавішу миші і, не відпускаючи її, перенести вказівник у правий нижній кут цього прямокутника. З'явиться прямокутник синього кольору, в який можна вводити текст з клавіатури. При досягненні правої межі поля буде здійснено перехід на наступний рядок.
При активному інструменті Створення та зміна текстових об'єктів контекстна панель керування набуде такого вигляду.
— Виберіть гарнітуру шрифту (Alt + X для доступу);
— Розмір шрифту тексту (у пікселях);
— Перемкнутися між звичайним та напівжирним нарисом;
— Перемкнутися між курсивом та звичайним нарисом;
— Вирівнювання ліворуч;
— Посередині;
— Вирівнювання праворуч;
— Вирівняти за шириною (лише не контурний текст);
— Увімкнути/Вимкнути режим верхнього індексу;
— Увімкнути/Вимкнути режим нижнього індексу;
— Інтервал між рядками (у одиницях розміру шрифту);
— Інтервал між літерами (у пікселях);
— Інтервал між словами (у пікселях);
— Горизонтальний керінґ (у пікселях);
— Вертикальний зсув (у пікселях);
— Обертання символів (у ґрадусах);
— Горизонтальний текст;
— Вертикальний текст.
Вказівка меню Текст / Текст та шрифт… або натискання клавіш Shift + Ctrl + T викликає вікно діалогу Текст та шрифт… для зміни параметрів шрифту. Щоб застосувати цей режим, потрiбно попередньо виділити наявний текст.
- Виділити (вибрати) за допомогою інструмента допомогою інструмента Позначення і трансформація текст і фігуру.
- Використати вказівку меню Текст / Розмістити по контуру.
Завдання 1. Скласти алгоритм і створити згідно з ним зображення з графічних примітивів у середовищі Inkscape.
Комментариев нет:
Отправить комментарий