Використання інтернет-ресурсів для спільної роботи

Поняття персонального навчального середовища

Сучасне дистанційне навчання безпосередньо пов’язане з роботою у так званому «персональному навчальному середовищі», розташо­ваному у мережі Інтернет. Така технологія безпосередньо пов’язана із другим поколінням Вебу.

«Веб» сьогодні часто сприймають як синонім понять «Мережа» та «Інтернет». Але неможна говорити, що Веб тотожний Інтернету.

Інтернет (англійською Interconnected Networks — з’єднані мережі) — фізичне явище, тобто об’єднані комп’ютерні мережі.


Веб (WWW, World Wide Web) — це глобальний інформаційний простір, заснований на фізичній інфраструктурі Інтернету.



Зміни інформаційного простору мережі Інтернет поставили на перший план такі питання:
  1. Чи має змінюватися процес навчання в епоху розвитку нових технологій? Якщо так, то яким чином?
  2. Що нам зможуть дати соціальні сервіси та мережа Інтернет?
Процес навчання стає особистісто-орієнтовним, де центральною фігурою є особистість учня (студента), а роль викладача зводиться до визначення основних орієнтирів у потоці інформації. Однобічна передача інформації у такому навчальному процесі вже не актуальна. Стиль життя учнів зумовлює те, що вони прагнуть спілкуватися, створювати інформацію або окремі навчальні ресурси.

Ставлення до цього явища потрібно визначити з використанням понять: «інформація», «інформаційний простір» та «інформа­ційне середовище». Інформаційний простір не рівнозначний інформаційному середовищу: перебуваючи в одному і тому самому інформаційному просторі, людина може переходити з одного інформаційного середовища в інше. Більше того, можна одночасно перебувати в різних інформаційних середовищах.

Персональне навчальне середовищеце інформаційне середовище, яке створює навколо себе людина, з метою задоволення власних навчальних потреб (досягнення відповідних навчальних цілей), а інструменти web 2.0 слугують лише одним з допоміжних засобів організації такого інформаційного середовища.



Слово «персональне» перш за все означає те, що навчальні цілі у кожної людини свої власні («персональні»), тому й інформаційне середовище відносно навчальних цілей також буде персональним.


Хмарні технології

Хмарні технологіїце інформаційні технології, що перед­бача­ють віддалені опрацювання та зберігання даних.
Хмара (в описі інформаційних технологій) — це деякий сервер або їхня мережа, де зберігаються дані та програми, які викорис­товують користувачі за допомогою глобальної мережі.

Хмарні технології дозволяють споживачам використовувати програми без встановлення й доступу до особистих файлів з будь-якого комп'ютера, що має доступ в Інтернет. Ця технологія дозволяє вести значно ефективніше управління підприємством за рахунок централізації управлінської та облікової інформації, її опрацювання, надійності зберігання даних.

Прикладом хмарних технологій є сервіси електронної пошти або асоційовані з ними служби. На малюнку нижче перелічено деякі зі служб Google, досяжних з пошти gmail.com після натискання кнопки Служби вікна браузера Google Chrome.
Інтерфейс вікна для опрацювання документу «у хмарі» схожий на інтерфейс відповідної програми офісного пакету так само, як інтефейси офісних пакетів (або хоча б окремих їхніх версій) схожі між собою. 

Для будь якого розташованого на Диску Google документа, таблиці, презентації, форми, малюнка, карти можна задати різні права доступу.

Комментариев нет:

Отправить комментарий