Можливості мови гіпертекстової розмітки


Оформлення тексту
Звичним для людини зображенням інформації є текст, тому він звичайно займає велику частину Web-сторінок.

Формування абзаців і рядків
При створенні Web-сторінок потрібно прагнути до лаконічних текстів, які чітко розділені на абзаци. Для створення абзацу у мові HTML передбачено кілька можливостей. Найпростіша з них - це використання тегів <Р> і </Р>, між якими вміщений текст абзацу. Втім, кінцевий тег </Р> в елементі абзацу не є обов'язковим.
Для переведення рядка (розрив рядка) застосовується тег <BR>. Цей тег є порожнім елементом, що змушує броузер перевести текст на новий рядок. Теги <BR> зручні при оформленні поштових адрес, наборі віршів тощо.
Нижче наведено приклад використання тегів <Р> і <BR> для відображення на Web-сторінці відомої байки.

<HTML>
<HEAD>
            <ТІТLЕ>Байка «Ведмежий суд»</ТІТLЕ>
</HEAD>
<BODY>
<Р>Ведмежий   суд</Р>
Лисичка подала у суд таку бумагу: R>
Що бачила вона, як попелястий Віл R>
На панській винниці пив, як мошенник, брагу, <BR>
їв сіно, і овес, і сіль. <BR><BR>
Є.   П.   Гребінка
</BODY>
</HTML>

Задання заголовків
Заголовки поділяють HTML-документ на логічно закінчені блоки. Завдяки заголовкам відвідувач Web-сторінки може отримати уявлення про її вміст. Для задання заголовків використовуються парні теги <Н1> (заголовок 1-го, найви­щого рівня), <Н2> (заголовок 2-го рівня) тощо. Усього передбачено 6 рівнів заголовків.
Програма броузера відображає заголовки більшим (напівжирним) шрифтом. Чим вище рівень заголовка, тим більший розмір шрифту. Заголовки відокрем­люються порожніми рядками від іншого тексту.
Наприклад, замінимо у наведеному вище коді абзац із назвою байки на заголовок Н1:
<Н1>Ведмежий суд</Н1>

Вирівнювання абзаців
Абзаци, що задаються тегами <Р> і <BR>, за умовчанням вирівнюються по лівому краю сторінки. Змінити таке вирівнювання можна за допомогою атрибута align. Значення align="center" задаватиме вирів­нювання по центру, значення align="right" - вирівнювання по правому краю сторінки (вирівнювання по лівому краю визначається атрибутом align="left". Наприклад, заголовок
<Н1 align="center">Ведмежий суд</НІ>
розташовуватиметься по центру сторінки.

Форматування символів
Параметри шрифту, який використовується для відображення тексту на Web-сторінках, найпростіше визначити за допомогою елемента FONT. Для цього елемента передбачені такі атрибути: face (гарнітура шрифту або список допустимих шрифтів); color (колір шрифту) і size (розмір шрифту). Наприклад, ви хочете в наведеному прикладі байки перше слово «Лисичка» показати шрифтом Аrіаl жовтогарячого кольо­ру. Для цього введіть у документ:
<FONT face="Arial" соlог="orange">Лисичка</FONT>
Щоб задати будь-яке зображення шрифту, використовуються теги: <B> . . . </B> - для задання напівжирного тексту; <І> . . . </І> - для задання курсив­ного тексту і <U> . . . </U> - для підкресленого тексту. Наприклад, якщо треба відобразити курсивом ім'я автора у тому самому прикладі, вставте в код сторінки такий тег:
<I>Є.П.Гребінка</I>

Задання кольору шрифту і фону сторінки
Якщо ж потрібно визначити колір шрифту для всієї сторінки, то використовується атрибут text у тегу <BODY>. Наприклад, тег
<BODY   text="red">
задає для всього тексту червоний колір.
Колір фону всього HTML-документа визначається атрибутом bgcolor тегу <BODY>. Наприклад, тег
<BODY   bgcolor="olive">
призначає оливковий колір для фону Web-сторінки.

Приклад оформлення Web-сторінки
Проілюструємо застосування описаних засобів HTML на прикладі Web-сторінки із байкою. Удосконалимо код цієї сторінки, щоб вона мала цікавіший вигляд. Задамо фоновий колір сторінки - темно-фіолетовий, колір шрифту для всієї сторінки - білий. Заголовок байки оформимо як Н2 і вирівняємо по центру. Ініціали і прізвище автора відобразимо курсивом із вирівнюванням по правому краю. Все це можна виконати за допомогою простого коду:
<HTML>
<HEAD>
<ТІТLЕ>Байка "Ведмежий суд"</ТІТLЕ>
</HEAD>
<!—   Присвоєння   кольору   фону   і   тексту   сторінки   — >
<BODY   bgcolor="darkviolet"   text="white">
<! Заголовок, вирівняний по центру—>
<Н2 align="center">Ведмежий суд</Н2>
<! Початок основного тексту байки >
Лисичка подала у суд таку бумагу:<ВR>
Що бачила вона, як попелястий Віл<ВR>
На панський винниці пив, як мошенник, брагу,<BR>
їв сіно, і овес, і сіль.
<! Рядок із прізвищем автора вирівнюємо
по правому краю >
<Р align="right"><I>Є.П. Гребінка</І>
</BODY>
</HTML>
Наберіть цей код у тек­стовому редакторі і збе­режіть його у вигляді файла Байка.htm.

Створення списків
Згадайте, який вигляд мають списки, створювані засобами процесора Word. Мова HTML також має у своєму розпорядженні спеціальні елементи, що дозволяють подавати текстову інформацію у вигляді подібних списків.
У HTML розрізняють марковані (неупорядковані) і нумеровані (упорядко­вані) списки, причому код списку є структурою із вкладених елементів. Зовнішнім елементом є пари тегів:
-  <UL> . . . </UL>-для маркованого списку;
-  <OL> . . . </OL>-для нумерованого списку.
Усередині цих тегів містяться елементи списку, які записуються за допо­могою одиночних тегів:
<LI>Вміст   рядка   списку
Отже, кількість елементів LI дорівнює кількості рядків у списку. Імена наведених вище тегів є скороченнями слів: UL (Unordered List) - неупорядкований список, тобто список без номерів; OL (Ordered List) - упоряд­кований список LI (List Item) - елемент списку.
Іноді на початку списку розташовують заголовок, що виділяється парним тегом <LH> . . . </LH>. Ім'я цього тегу LH - скорочення від List Header (заго­ловок списку).

Марковані списки
Для отримання маркованого списку на Web-сторінці маємо набрати такий код:
<UL>
     <LH><!—Заголовок   списку—></LH>
               <LI><!—Перший   рядок   списку—>
               <LI><!—Останній   рядок   списку—>
</UL>
Наприклад, ви хочете оформити на сторінці список жителів Середзем'я (за Д.Толкієном). Це можна зробити так (елемент LH опускаємо):
<HTML>
<HEAD>
       <ТІТLЕ>Маркований   список</ТІТLЕ>
</HEAD>
<BODY>
       <Н2>Жителі Середзем'я</Н2>
       <UL>
                 <LI>Хобіти
                 <LI>Люди
                 <LI>Орки
                 <LI>Ельфи
       </UL>
</BODY>
</HTML>
Рядки списку від­значені маркерами - маленькими затемненими кружечками, які прийняті за умовчанням. Якщо ви хочете змінити цей вид маркерів, можете додати в елемен­ти списку атрибут type="square" (маркер у вигляді заповненого квадратика) або type="circle" (маркер - незаповнений кружечок).

Нумеровані списки (елемент OL)
Нумерований список формується із застосуванням зовнішнього парного тегу <OL></OL>, що обрамовує елементи списку.
<HTML>
<HEAD>
       <ТІТLЕ>Нумерований список</ТІТLЕ>
</HEAD>
<BODY>
      <Н2>Бої і битви Середзем'я</Н2>
      <OL>
               <LI>Битва поблизу Мінас-Тіриту;
               <LI>Бій двох твердинь;
               <LI>Напад на Гондор;
               <LI>Заключний бій;
               <LI>Битва в Хобітанії;
      </OL>
</BODY>
</HTML>
У наведеному прикладі нумерація елементів списку виконана арабськими цифрами. Стиль нумерації змінюється за допомогою атрибута type елемента LI. Наприклад, type=A відповідає нумерації великими літерами англійського алфавіту (А, В, С,...), type=a - це нумерація малими англійськими літерами (а, b, с,...); type=I - нумерація за допомогою римських цифр (І, II, III,...).

Як повинен подаватись текст Web-сторінок
При наповненні Web-сторінок умістом, потрібно враховувати, що відвідувачі звичайно приходять на сайт за інформацією. Основним способом подання інфор­мації є текст, тому від того, як він буде складений і оформлений, залежить загаль­не сприйняття вашого сайту і його корисність для відвідувачів. При розміщенні тексту на Web-сторінках дотримуйтеся таких правил.
-  Текст повинен бути лаконічним і зрозумілим при читанні з першого разу. З тексту бажано видалити всі зайві звороти і слова, без яких цілком можна обійтися. Заголовки також повинні бути зрозумілими й інформативними. При перерахуваннях різних об'єктів, понять чи подій користуйтеся марко­ваними списками. Намагайтеся заощаджувати мережний час ваших відвідувачів і пам'ятайте, що більшість користувачів переглядають сторінки «по діагоналі», звертаючи увагу тільки на заголовки і виділені слова.
-  Великі за обсягом тексти краще розбивати на кілька сторінок, пов'язаних гіперпосиланнями. Якщо текст має заголовки різного ієрархічного рівня, то бажано цю ієрархію відбити в структурі пов'язаних між собою сторінок. Це допоможе користувачеві краще орієнтуватися у великому текстовому мате­ріалі.
-  Тексти Web-сторінок повинні бути написані грамотно. На жаль, не всі сторінки в WWW мають цю якість. Неграмотно написані тексти ставлять під сумнів поданий у них матеріал. Пам'ятайте, що ваші тексти, опублі­ковані в Інтернеті, стають доступними для багатьох людей.
Отже, ви вивчили прості прийоми і правила розміщення на Web-сторінках тексту. Далі ми розглянемо використання на сторінках посилань, графічних елементів, таблиць.
Сфера комп'ютерної графіки й електронної верстки, пов'язана з компонуванням і оформленням Web-сторінок, називається Web-дизайном.

Гіперпосилання і графіка на Web-сторінках
Створення гіперпосилань
Гіперпосилання або просто посилання є найпопулярнішим елементом Web-сторінок. З їх допомогою користувач може переходити до різних частин поточної сторінки, звертатися до інших сторінок або Web-вузлів.
Посилання організується у такий спосіб. На вихідній Web-сторінці визна­чається відправна точка посилання, наприклад, підкреслене слово або малюнок. На цільовій Web-сторінці задається точка призначення посилання, що відповідає як конкретному HTML-елементу (тексту, малюнку, аудіо- або відеокліпу), так і документу в цілому.
Відправна точка посилання задається тегом <А>. Ім'я цього тегу походить від першої літери слова anchor - якір. Сам елемент А називається елементом прив'язки або якірним елементом. Усередині тегу <А> ставиться обов'язковий атрибут href, за допомогою якого визначається точка призначення посилання (цільовий ресурс). Між тегами <А> і </А> розміщається текст посилання або елемент малюнка. Так найпростіше посилання може виглядати як
   href="rest.html">Мої   канікули</А>
На Web-сторінці це посилання відображатиметься у вигляді тексту "Мої ка­нікули". При клацанні мишею по цьому посиланню буде завантажуватися HTML-файл rest. html.
Зверніть увагу, що в атрибуті href зазначене лише ім'я файла, що відпо­відає відносному посиланню на файл, який розміщений у тій самій папці, що і вихідний документ. Якщо потрібно посилатися на ресурс, розміщений у World Wide Web, то в атрибуті href указується URL цього ресурсу, наприклад,
   href="http://www.Samsung.com">
Продукція   фірми   Samsung   </A>
Як атрибут href можна вказати ресурс mailto (виклик протоколу елек­тронної пошти SMPT). Наприклад, посилання вигляду
   href="mailto://garry@myserver.net.uа">Лист Гарику</А>
дозволить відвідувачеві вашої сторінки безпосередньо перейти до створення і відправлення повідомлення за адресою: garry@myserver.net.ua.

Які бувають посилання?
Мова HTML підтримує внутрішні і зовнішні гіперпосилання. Якщо поси­лання здійснює перехід у межах того самого документа, то його називають внутрішнім. Такі посилання звичайно застосовують у великих документах для переміщення по розділах. Якщо посилання забезпечує перехід до іншого документа, розташованого на іншому Web-вузлі, то це зовнішнє посилання.
Локатор URL ресурсу, на який вказує посилання, може бути абсолютним і відносним. Абсолютний URL містить усі компоненти, необхідні для того, щоб броузер зміг знайти Web-сторінку в неосяжній мережі WWW. Але якщо посилання вказує на ресурс, що міститься на тому самому вузлі, що і вихідний документ, зручніше користуватися скороченим записом URL, у якому вказується тільки папка і файл. Такий запис адреси називається відносним URL. Прикладом відносного URL є значення атрибута href = "rest. html".

Створення внутрішнього посилання
Отже, для переходів з однієї частини документа до іншої служать внутрішні посилання. Цей вид посилань доцільно використовувати, коли всі частини великого документа не відображаються цілком у вікні броузера. Внутрішнє посилання, як і зовнішнє, задається за допомогою елемента якірного тегу <А> з атрибутом href. Але, на відміну від зовнішнього посилання, у значенні атрибута href указується не URL, а ім'я мітки (мітка позначається знаком #). Наприклад, такий тег
href="#глав1">Розділ 1. Відплиття Богомира </А>
задає посилання на елемент документа, позначеного міткою "глав1". Саме посилання має вигляд виділеного тексту «Розділ 1. Відплиття Богомира». Мітка створюється за допомогою якоря <А>, однак у ньому замість атрибута href використовується атрибут name.
Розглянемо створення внутрішніх посилань на конкретному прикладі. На­приклад, ви збираєтеся створити електронний варіант книги Дж. Толкієна «Дві твердині» і хочете, щоб із змісту книги можна було переходити по посиланнях до відповідних глав.
HTML-код усього документа матиме такий вигляд:
<HTML>
<HEAD>
<ТІТLЕ>Внутрішні   посилання</ТІТLЕ>
</HEAD>
<BODY>
1>Джон P.P. Толкієн. "Дві   твердині"</Н1>
<Н2>Утримання</Н2>
href="#глав1">Розділ 1. Відплиття Богомира</А><ВR>
href="#глав2">Розділ 2. Кіннотники Рістанії</А><ВR>
href="#глав3">Розділ 3. Урукхай</А><ВR>
href="#глав4">Розділ 4. Древень</А><ВR>
href="#глав5">Розділ 5. Білий вершник</А>
<Н2><А name="глав1">Розділ 1. Відплиття Богомира</А></Н2>
Арагорн біг крутою тропою, вдивляючись у землю.
Хобіти ступають легко: Слідопит, і той, бувало,
збивався з їхнього сліду. Але біля вершини тропу
зволожив струмок, і нарешті знайшлися ледь помітні
вм'ятинки. . .
<!—Далі йде текст глави 1 >
<Н2><А name="глав2">Розділ 2. Кіннотники Рістанії</А></Н2>
Сутеніло. Позаду, у лісистих підніжжях, дерева тонули
в тумані, і туман підповзав до світлих заводей
Андуїну, але в небесах було ясно...
<!—Далі йде текст глави 2 ->
<Н2><А name="глав3">Розділ 3. Урукхай </А></Н2>
Піна огорнув неясний і неспокійний сон: йому
здавалося, що він чує власний голосок десь у темних
підвалах і зве: "Фродо, Фродо!"...
<!—Далі йде текст інших глав >
</BODY>
</HTML>
При клацанні по внутрішньому посиланню, вказаному у змісті, документ прокручується до початку тієї чи іншої глави.
Зробимо кілька зауважень із приводу оформлення посилань. По-перше, текст посилання не повинен бути довгим, щоб не утруднювати вибір потрібного посилання при швидкому перегляді документа користувачем. По-друге, текст посилання повинен відображати зміст об'єкта, на який указує посилання. Не слід, наприклад, використовувати для посилань малоінформативні фрази типу «Клац­ніть тут» чи «Клацни і побачиш».

Вставка зображення
Важко знайти в WWW сторінку, яка не мала б зображень. Вставка зобра­ження на Web-сторінку виконується одиночним тегом <IMG>. Усередині цього тегу обов'язково записується атрибут src, що вміщує URL зображення. Назва цього атрибута походить від слова source - джерело.
Наприклад, ви хочете розмістити на сторінці картинку з файла Lord.jpg. Для цього збережіть файл із зображенням у певній папці (наприклад, у тій самій папці, що і HTML-документ), а у документ введіть тег
<IMG   src="lord.jpg">
Повний код документа може мати вигляд:
<HTML>
<HEAD>
<TITLE>"Володар   перстнів"</ТІТLЕ>
</HEAD>
<BODY>
     <Н2>Вставка   зображення</Н2>
     <IMG   src="lord.jpg">
</BODY>
</HTML>
Якого розміру буде зобра­ження на Web-сторінці? За умов­чанням броузер використовува­тиме реальні розміри зображення, яке зберігається в графічному файлі. Якщо потрібно змінити ці розміри, застосовують атрибути width (ширина) і height (висота) у тегу <IMG>. Значення розмірів зображення задаються звичайно у пікселах, наприклад, width="133" height="33". Можна також задавати ширину і висоту у відсотках розмірів зовні­шнього елемента (сторінки). На­приклад, зображення, що задаєть­ся тегом
<IMG   src="lord.jpg"   width="30%">
займе по ширині 30% сторінки, а висота буде розрахована броузером із збері­ганням пропорцій.
Звичайно користувач бажає скласти уявлення про зміст сторінки, коли вона тільки почала завантажуватися. Тоді він зможе прийняти рішення, чи варто че­кати повного завантаження сторінки. У цьому йому допоможуть написи на місці малюнків, що не завантажилися. Вони задаються атрибутами alt. Наприклад, така інструкція
<IMG   src="photo.jpg"   width="50%"    alt="Moя   фотографія">
замість малюнка, що не завантажився, виведе рамку із межами малюнка і помі­стить у неї текст «Моя фотографія».

Графічні формати зображень для Web-сторінок
Основними форматами малюнків, що відображаються програмами броузерів, є GIF (скорочення від Graphics Interchange Format - графічний формат обміну) і JPEG (скорочення від Joint Photographic Experts Group - об'єднана група експертів фотографії).
Файли формату GIF (розширення .gif) мають малий обсяг завдяки тому, що в них використовується палітра з 256 кольорів і застосовується алгоритм стиснення без утрат Лемпеля - Зіва - Велча. Цей алгоритм особливо ефективний при обробці простих ілюстрацій з великими ділянками одного кольо­ру. Формат GIF широко застосовується для створення «прозорих» малюнків, а також зображень, що завантажуються черезрядковим методом. Приклади черезрядкового завантаження ви напевно бачили при перегляді Web-сторінок в Інтернеті: спочатку завантажується простий варіант малюнка з великим роз­міром точок зображення, потім у процесі завантаження малюнка точки зобра­ження зменшуються, і малюнок ніби виявляється. Ще однією перевагою GIF-формату є можливість використання анімації. У файлі GIF можна створити послідовність малюнків - кадрів «мультфільму», що є найпростішим способом додавання анімації на Web-сторінки.
Інший графічний формат, JPEG (розширення jpg або jpeg), звичайно застосовується для зображень з більшою кількістю кольорів, наприклад, для фотографій. У цьому форматі застосований метод стиснення із утратами. При збереженні високоякісних зображень JPEG займає на диску набагато менше місця, ніж GIF. Однак, формат JPEG не підтримує функції прозорості й анімації.
Існує ще один формат створення малюнків для Web-сторінок, це - PNG (скорочення від Portable Network Graphics - мережна графіка, що переноситься). Подання зображень у виді PNG-файлів застосовується як альтернатива формату GIF і є перспективним для застосування в мережних додатках. Перевагою цього формату порівняно з форматом GIF є компактність файлів і достатня якість передачі кольорів. На жаль, формат PNG підтримується поки що не всіма броузерами.

Зображення-посилання
Гіперпосилання на Web-сторінках можна подавати не тільки як виділений текст, а й у вигляді малюнка. Клацання мишею по такому малюнку призводить до завантаження нового HTML-документа або переходу в межах поточного документа.
Для створення зображення-посилання встановіть у потрібному місці доку­мента якірний тег <А> і вкладіть до нього елемент IMG. Наприклад, якщо у документі розмістити елемент
   href ="http: //www. rambler. com">
<IMG   src="logo. jpg"   width="100"   height="28">
то можна буде клацанням по малюнку з файла Logo.jpg завантажувати пошу­кову систему Рамблер.

Про компонування й обсяг Web-сторінок
Змістова частина Web-сторінки складається з текстових і графічних елемен­тів. Вона повинна займати щонайменше половину робочої ділянки вікна броузера. Оптимальним співвідношенням є, коли під змістову частину виділяється приблизно 80% простору сторінки, а під елементи навігації (списки, меню, кноп­ки) - 20%.
Після створення сторінки перегляньте, чи всі наявні на ній елементи потрібні. Спробуйте видалити неважливі з погляду змісту елементи. Якщо дизайн сторінки при цьому не постраждає, то без вилучених елементів узагалі можна обійтися. Пам'ятайте про загальний принцип Web-дизайну - прагнути до мінімального розміру HTML-файлів. Кожен кілобайт обсягу сторінки - це зайві секунди заван­таження. Розмір HTML-файлів не повинен перевищувати 20 - 3О Кбайт, а оптимальним розміром файлів зображень є декілька кілобайтів. Якщо зобра­ження не вміщається у файл такого розміру, потрібно виконати обробку зображення, щоб підсумковий обсяг у форматі GIF або JPEG не перевищував одного-двох десятків Кб.
Якщо обсяг сторінки великий, намагайтесь забезпечити швидке початкове завантаження, при якому на екрані найперше з'являться дані, що відображають зміст сторінки. Такі дані найкраще розміщати у верхній частині сторінки.
У верхній частині сторінки має розташовуватися зведена інформація з пи­тань, яким присвячена дана сторінка. Потрібно врахувати, що при швидкому знайомстві з матеріалом відвідувачі читають тільки перші речення в кожному абзаці. Тому початок абзацу має адекватно відбивати його наступний зміст.

Комментариев нет:

Отправить комментарий