Миттє́ві (миттьові́) повідо́млення або повніше систе́ма о́бміну миттє́вими повідо́мленнями (англ. Instant messenging, скорочено IM) — телекомунікаційна служба для обміну текстовими повідомленнями між комп'ютерами або іншими пристроями користувачів через комп'ютерні мережі (як правило через інтернет). Зазвичай і від початку, це були невеликі текстові повідомлення. Але з розвитком у систему були додані й інші функції, такі як передавання файлів, зображень, звукових сигналів та повідомлень, відео, а також здійснення спільних дій, таких як малювання або ігри.
Для користування цим видом комунікації необхідна клієнтська програма. Клієнтську програму системи миттєвих повідомлень часто називають інтернет пейджером або месенджером.
Відмінність миттєвих повідомлень від, наприклад, електронної пошти тут в тому, що обмін повідомленнями відбувається в реальному часі. При відправлені повідомлення по електронній пошті, повідомлення зберігається у поштовій скриньці на сервері. Для того, щоб отримати повідомлення, отримувач повинен сам перевірити свою поштову скриньку і забрати їх. У інтернет пейджерах зв'язок між користувачами утримується постійно і відправлене повідомлення одразу передається користувачу.
Обмін повідомленнями може бути або між двома, або між декількома співрозмовниками (конференція, чат).
Система миттєвих повідомлень працює за деяким протоколом. Протоколи бувають серверні або безсерверні. Найпоширенішими є серверні протоколи, коли месенджери не працюють самостійно, а підключаються до центрального комп'ютера мережі обміну повідомленнями, який називають сервером. Тому месенджери й називають клієнтами (клієнтськими програмами).
У безсерверних протоколах (FChat, NASSI, UChat) повідомлення передаються безпосередньо від одного співрозмовника до іншого.
Skype (укр. Скайп) — це власницьке ПЗ для інтернет-телефонії VoIP, створене двома підприємцями Нікласом Зеннстрьомом та Янусом Фріїсом, також засновниками файлообмінної мережі Kazaa. Вона конкурує з існуючими відкритими VoIP протоколами, такими як SIP, IAX, та H.323. Група Skype, придбана компанією eBay у жовтні2005, розташована в Люксембурзі, з офісами в Лондоні, Таллінні і Празі. 2009 eBay продала більшу частину акцій Skype групі інвестиційних фондів. Від 2011 власником Skype є Microsoft.[12]
Skype після випуску почав дуже швидко зростати у всіх напрямках: за популярністю, в розробці програмного забезпечення, в обох сервісах — безплатному й платному. Комунікаційна система Skype відома завдяки широкому спектру її особливостей, зокрема, безкоштовній голосовій та відео-конференціях, та завдяки її здатності використовувати децентралізовану P2P (peer-to-peer) технологію для подолання звичайних проблем із брандмауером та NAT (Network Address Translation). Але на початку 2012 Корпорація Microsoft, новий власник Skype, відмовилася від принципу децентралізації й замінила розподілену P2P-мережу на мережу власних серверів.
За даними дослідницької компанії TeleGeography, 2008 року Skype став найбільшим оператором міжнародного голосового зв'язку — його частка від загального обсягу розмов склала 8%. Станом на 2011 рік щомісячно послугами Skype користуються до 140 мільйонів людей по всьому світу.
Система Skype породжує досить багато дискусій на тему безпеки його трафіку. Мали місце деякі зіткнення з приводу питання безпеки та культури VoIP-телефонії через ці дискусії та деякі принципи проектування:
- весь трафік Skype зазвичай кодується й користувач не може вимкнути це;
- Skype повідомляє, що використовує тільки відкрито доступні, сильні алгоритми кодування;
- Користувач не залучається до процесу кодування і тому не має справи з результатами інфраструктури Public key.
Це мало ефект на решту ринку, оскільки вони прагнуть запропонувати конкурентоздатну продукцію. Безпека Інтернет-комунікацій стала предметом, щодо якого люди стали обізнанішими, і безпечна комунікація — це річ, яку вони хочуть бачити в продукції, яку вони використовують. Виходячи з того, що код Skype є приватною власністю та не є open source, рівень безпеки системи не може бути перевірений незалежними експертами. Отже, користувачі — експерти та не експерти — можуть спиратися при використанні лише на довіру виробника та поведінку програмного забезпечення, закачаного з ресурсів, авторизованих виробником. У 2004 році Niklas Zennstrom, один із засновників Skype, визнав у статті в Інтернет-виданні The Register, що поточна модель безпеки використовувала відносно короткий розмір ключа, спираючись на безпеку через непрозорість, та не витримає переходу на open-source. Канонічна архітектура Skype і модель безпеки описуються детально в книзі «Skype: The Definitive Guide». Крім того, як мінімум, два аналізи коду Skype було видано. Tom Berson з Anagram Laboratories, фахівець кодування й безпеки більш ніж тридцять років, був запрошений Skype, щоб проаналізувати їх вихідний код у жовтні 2005. Окремо Philippe Biondi і Fabrice Desclaux впровадили вивчення за допомогою зворотного проектування пакету, фактично випущеного Skype у реліз, що було представлене в Європі на BlackHat в березні 2006.
Висновки обох аналізів вказано нижче:
- Skype — «суцільна чорна скринька», це означає, що для звичайного користувача надзвичайно важко ідентифікувати, що він робить, або що він може робити, або як саме це робиться. Він використовує безпеку через непрозорість, щоб ускладнити аналіз або розбір програми без істотних затрат на кількість роботи чи використання емуляції.
- Пошук контактів та зв‘язок через супервузли є довіреними замість того, щоб вимагати ідентифікації. Є відомі «дірки» в безпеці в області глобальної мережі Skype — існують області, в яких «Skype довіряє будь-якому комп'ютеру, який говорить мовою Skype».
- Програмне забезпечення Skype безпосередньо використовує багато кодової плутанини і розшифровки в пам'яті, зокрема сотні чексаммерів та інші засоби проти зворотної компіляції.
- Компанія стверджує, що протокол включає 1536- і 2048-розрядні загальні/приватні ключові пари. Вони не є надмірно довгими за сучасними стандартами, але є досить сильним бар'єром для розшифровки. Очевидно, користувачі платних послуг отримують заміну 2048-розрядного ключа (1536-розрядний ключ — стандартний). Також використовується 256-розрядний AES над 128-розрядними блоками, який вважається сильним.
- Система Skype автоматично вибирає певних користувачів зі швидким CPU, хорошими broadband підключеннями і відсутніми фаєрволами на роль або «супервузлів», або «реле», через які інші користувачі, можливо, з'єднуються. Тому Skype може використовувати призначену для користувача пропускну здатність. (Хоча це дозволяється в EULA, немає ніякої можливості сказати, скільки пропускної здатності використовується в цій формі). Є приблизно 20,000 супервузлів серед багатьох мільйонів зареєстрованих користувачів. Посібник «Skype Guide for network administrators» стверджує, що супервузли тільки керують трафіком у межах до 5 kbytes/s і реле, можливо, передає інший трафік даних, що не належать користувачу, до 10 kbytes/s. Реле не повинне зазвичай обробляти більш ніж одне «релейне підключення».
- Кожен пакет фактично, зокрема, фактичне програмне забезпечення безпосередньо, кодується, часто за допомогою загальних/приватних ключових методів з підписами або AES.
- Функція передачі файлів Skype не містить ніяких програмованих інтерфейсів для антивірусів. Якщо тестовий файл EICAR посилається через Skype, кожна велика антивірусна програма, виявляється, захоплює вірус і зупиняє його передачу або прийом через Skype.
- Відсутність ясності щодо контенту означає, що системи мережевого захисту і системні адміністратори не можуть бути впевнені, що Skype робить. (Комбінація досліджень свідчить про те, що Skype не робить якої-небудь шкоди). Правила системи мережевого захисту радять блокувати Skype для корпорацій.
Повна функціональність Skype не розглядалася; обидва вивчення фокусувалися на його захисті. Тому, не можна сказати, що ще може бути присутнє.
ICQ, АйСіК'ю — мережевий протокол, який забезпечує миттєве відправлення та отримання текстових повідомлень, а також однойменна програма миттєвого обміну повідомленнями (клієнт), що реалізує цей протокол.
Назва «ICQ» фонетично співзвучна англійській фразі «I seek you» (я шукаю тебе, вимовляється ай-сік-ю́).
ICQ розроблена ізраїльською компанією Mirabilis. Перша версія програми вийшла в листопаді 1996 року. У червні 1998 AOL придбала активи Mirabilis, основним з яких був ICQ, але ця служба не стала рентабельною. У квітні 2010 року російський фонд Digital Sky Technologies (DST, пізніше перейменований на Mail.ru Group) купив сервіс ICQ у компанії AOL за $187,5 млн.
В українському комп'ютерному сленгу ICQ називають «а́ською».
Сьогодні аською користуються близько 33 млн користувачів в усьому світі, особливо розповсюджена в Україні,Білорусі, Молдові, Болгарії, Литві, Латвії, Німеччині, Росії, Чехії, Казахстані, Грузії, Туркменістані, Таджикистані,Азербайджані.
ОГЛЯД
ICQ є централізованою службою миттєвого обміну повідомленнями, що використовує протокол OSCAR. Користувач служби працює з програмою-клієнтом(т. зв. месенджер), запущеною на пристрої, з'єднаному з мережею Інтернет. Месенджер підключається до сервера. Через сервер здійснюється пошук і зв'язок з іншими клієнтами, а обмін службовими даними, повідомленнями між користувачами може здійснюватися як через сервер так і без його участі. Як і в більшості потужних мережевих систем, що обслуговують величезну кількість клієнтських запитів, цей сервер не єдиний і деякі з них є кластерами серверів.
Служба є комерційною, але її використання безкоштовне. Управляє службою ICQ Inc. З моменту створення служба належала її розробнику, компанії Mirabilis, в 1998 році вона була продана американській компанії AOL, а в квітні 2010 року — російському інвестиційному фонду Digital Sky Technologies (DST). Крім самого забезпечення функціонування служби, ICQ Inc. розробляє програми-клієнти і підтримує допоміжний веб-портал.
За роки існування ICQ випустила безліч клієнтів і зазнала безліч змін. За приблизними оцінками, службою активно користується близько 15 мільйонів чоловік, а зареєстрованих облікових записів — близько 400 мільйонів. Деякі компанії в списках контактів на офіційних сайтах вказують номери UIN. ICQ часто використовується службами техпідтримки для миттєвої допомоги.
З кожним з контактів можна вести особисту переписку. Якщо відправник не відключив цю можливість, то, в залежності від клієнта, одержувач інформується про набір повідомлення, що створює ефект присутності відправника. Довжина повідомлення, що відправляється обмежена. [уточнити]
У випадку, якщо в момент відправлення повідомлень адресат не був у мережі, вони будуть збережені службою і доставлені адресату, як тільки той підключиться до мережі.
Служба дозволяє використовувати в тексті повідомлень форматування, а саме: визначати гарнітуру, колір, накреслення і розмір шрифту фрагментів повідомлення, напрямок тексту, а також вставляти в повідомлення смайли.
Комментариев нет:
Отправить комментарий