Ви знаєте, що людина отримує відомості з різних інформаційних джерел: під час спілкування, з підручників, енциклопедій, газет, телебачення тощо. Дедалі частіше використання цих джерел замінюється спілкуванням у соціальних мережах, читанням електронних книг чи пошуком даних в Інтернеті.
Значна популярність і стрімке збільшення кількості користувачів Інтернету пояснюється різноманітністю його сервісів. Перші сервіси, які пізніше отримали назву Веб 1.0, були створені за технологією «можна тільки читати». Наповнювати вмістом сайти та розробляти самі сервіси в мережі могли лише спеціалісти з веб-програмування. Чимало із сервісів, що ви вже використовували, можна віднести до Веб 1.0.
Розрізняють й інші покоління мережевих сервісів Інтернету. Розглянемо друге покоління мережевих сервісів Інтернету, об’єднані назвою Веб 2.0.
Користування сервісами Веб 2.0 не потребує від користувачів спеціальних навичок з веб-програмування. Користувач може легко «писати» до веб-простору та співпрацювати — обмінюватися даними, зберігати посилання й мультимедійні документи на серверах для хостингу, спільно створювати й редагувати публікації, управляти зв’язками між своїми матеріалами та контентом, створеним іншими авторами, співпрацювати з користувачами Інтернету незалежно від індивідуального графіка включення учасників у процес комунікації.
Давайте розглянемо схему з основними відмінностями поколінь веб-технологій.
Визначальною особливістю застосування сервісів Веб 2.0 здебільшого є необхідність попередньої реєстрації користувачів, коли користувач у реєстраційній формі має вказати свій логін і пароль, а також заповнити інші поля. Як правило, при реєстрації потрібно вводити адресу своєї електронної поштової скриньки. Після успішної реєстрації на зазначену електронну адресу користувача надходить повідомлення, у якому підтверджується логін і пароль облікового запису в сервісі та вказується посилання, за яким слід перейти для підтвердження реєстрації. Маючи обліковий запис в окремому сервісі, як, наприклад, акаунт Google, користувач отримує доступ до інших сервісів. Деякі сервіси доступні користувачам, зареєстрованим на певному веб-сайті.
Геоінформаційні системи (ГІС) — це інформаційні системи, призначені для збирання, зберігання, аналізу та відображення просторових даних. Вони дають змогу поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо- й аерозображень земної поверхні) з даними табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо).
Геосервіс — це сервіс Інтернету, що дає можливість отримувати та розміщувати матеріали з географічною прив’язкою на карті.
Геосервіси дають змогу вивчати фізичні й політичні карти, візуально вивчати історичні, новинні дані та результати опитувань, створювати анотації до конкретних місць на карті й ділитися ними з іншими, отримувати географічні дані, створені іншими користувачами. Завдяки використанню космічних зображень високої роздільної здатності місцевість легше «впізнається» та сприймається природно, стає можливим отримувати найбільш об’єктивну інформацію про сучасний стан місцевості та зміни, що відбулися.
Щоб здійснити пошук інформації нам потрібні інформаційно-пошукові системи, які також називаються машинами пошуку. Це російськомовні системи Апорт!, Рамблер і Яндекс, які проводять пошук у російській частині Інтернету, а також багато англомовних систем: AltaVista, Yahoo, Excite, Lycos, HotBot тощо. Машини пошуку розміщаються на серверах з потужними базами даних (БД). Ці БД створюються шляхом регулярного сканування простору World Wide Web, під час якого здійснюється пошук нових даних та сторінок Web.
Інформаційно-пошукова система - це додаток БД, який обирає інформацію на основі переданих йому ключових слів та висловів.
Основною функцією пошукових систем є надання динамічно оновлюваної інформації про Web-вузли та їхній вміст. Якщо користувач надсилає запит до пошукової системи, вона виконує пошук не у всій WWW, а у наявних БД за допомогою засобів швидкого пошуку.
Методи пошуку
У сучасних пошукових системах є два основних засоби пошуку - за ключовими словами і за допомогою Web-каталогів.
Ключові слова
До текстового поля пошукової системи, розташованого у верхній частині сторінки, потрібно ввести ключові слова, які мають максимально відображати сутність вашого запитання. Не можна задавати будь-яке одне загальне ключове слово, наприклад, музика або історія, краще обмежити зону пошуку додатковими ключовими словами. Для цього можна задавати цілі вислови, наприклад, легенди Криму або художники епохи Відродження. Мистецтво користування пошуковими машинами полягає насамперед в умінні звузити зону пошуку.
Для кожної пошукової системи існує свій синтаксис запитів. Сформулюємо лише основні правила запису ключових слів, які застосовуються у системах Рамблер і Яндекс.
• У запитах намагайтеся застосовувати малі літери, з великої набирайте лише власні імена ( прізвища, імена та по батькові, географічні назви тощо).
• Пробіл між словами означає, що вони обидва мають міститися у шуканому документі. Наприклад, задання слів гребля каноз надасть документи, де є слова і гребля і каноз.
• Якщо потрібно знайти документи з будь-яким із вказаних слів, застосовується знак «|». Наприклад, ключові слова гребля каноз | байдарка внаслідок пошуку нададуть сторінки, які містять слово гребля і будь-яке з слів каноз або байдарка (або обидва разом).
• Цитати в ключових словах беруться в лапки. Наприклад, при заданні вислову "Ідентифікація Борна" відбуватиметься пошук цих слів саме в такій формі та в такому порядку.
Докладніше з правилами задання пошуку ви ознайомитеся з файлів довідки, які викликаються клацанням по напису Помощь. Спеціальні правила пошуку треба застосовувати, якщо звичайні методи не дають бажаних результатів.
Web-каталоги
Пошук можна здійснювати не за ключовими словами, а за Web-каталогом, який є у більшості сучасних пошукових систем.
Вона нагадує системний каталог у звичайній бібліотеці. Наприклад, на верхньому рівні Web-каталогу можуть розташовуватися теми: Авто/мото, Банки, Медицина тощо. Ви клацаєте мишею по потрібній темі, і перед вами розкривається подальший докладніший рівень каталогу, в якому ви знаходите наступну тему і розкриваєте її. Отже, ви рухаєтесь вглиб каталогу, доки не дістанетесь посилань на цікаві для вас Web-сторінки. Клацнувши по такому посиланню, ви розкриєте його у вікна броузера. Як правило, сторінки відкриваються в окремому вікні. Якщо ж цього не відбувається, клацніть по посиланню правою кнопкою миші й оберіть у меню посилання команду Открыть в новом окне.
Web-каталог - це вузол, на якому розміщено посилання на Web-сторінки, класифіковані за певною ієрархічною системою.
Файлові ресурси Інтернету (FTP-вузли)
Задовго до появи WWW уже існувала така форма обміну інформацією через Інтернет, як підключення до FTP-вузлів.
Вузол FTP (FTP-cepвep) - це комп'ютер в Інтернеті, який містить каталоги з файлами (програмами, текстами, графікою тощо) і забезпечує доступ користувачам до цих каталогів за протоколом FTP.
На відміну від протоколу HTTP, який призначений для передавання HTML-файлів, FTP застосовується для обміну довільними файлами, часто великого розміру. Звичайно FTP-сервери належать великим організаціям та відомствам. Обсяг інформації, яка надається FTP-вузлами, дуже великий, тому їх ще називають FTP-архівами.
Для отримання доступу до FTP-архівів на комп'ютері користувача встановлюється програма FTP-клієнт.
Значна популярність і стрімке збільшення кількості користувачів Інтернету пояснюється різноманітністю його сервісів. Перші сервіси, які пізніше отримали назву Веб 1.0, були створені за технологією «можна тільки читати». Наповнювати вмістом сайти та розробляти самі сервіси в мережі могли лише спеціалісти з веб-програмування. Чимало із сервісів, що ви вже використовували, можна віднести до Веб 1.0.
Давайте розглянемо схему з основними відмінностями поколінь веб-технологій.
Геосервіс — це сервіс Інтернету, що дає можливість отримувати та розміщувати матеріали з географічною прив’язкою на карті.
Геосервіси дають змогу вивчати фізичні й політичні карти, візуально вивчати історичні, новинні дані та результати опитувань, створювати анотації до конкретних місць на карті й ділитися ними з іншими, отримувати географічні дані, створені іншими користувачами. Завдяки використанню космічних зображень високої роздільної здатності місцевість легше «впізнається» та сприймається природно, стає можливим отримувати найбільш об’єктивну інформацію про сучасний стан місцевості та зміни, що відбулися.
Щоб здійснити пошук інформації нам потрібні інформаційно-пошукові системи, які також називаються машинами пошуку. Це російськомовні системи Апорт!, Рамблер і Яндекс, які проводять пошук у російській частині Інтернету, а також багато англомовних систем: AltaVista, Yahoo, Excite, Lycos, HotBot тощо. Машини пошуку розміщаються на серверах з потужними базами даних (БД). Ці БД створюються шляхом регулярного сканування простору World Wide Web, під час якого здійснюється пошук нових даних та сторінок Web.
Інформаційно-пошукова система - це додаток БД, який обирає інформацію на основі переданих йому ключових слів та висловів.
Основною функцією пошукових систем є надання динамічно оновлюваної інформації про Web-вузли та їхній вміст. Якщо користувач надсилає запит до пошукової системи, вона виконує пошук не у всій WWW, а у наявних БД за допомогою засобів швидкого пошуку.
Методи пошуку
У сучасних пошукових системах є два основних засоби пошуку - за ключовими словами і за допомогою Web-каталогів.
Ключові слова
До текстового поля пошукової системи, розташованого у верхній частині сторінки, потрібно ввести ключові слова, які мають максимально відображати сутність вашого запитання. Не можна задавати будь-яке одне загальне ключове слово, наприклад, музика або історія, краще обмежити зону пошуку додатковими ключовими словами. Для цього можна задавати цілі вислови, наприклад, легенди Криму або художники епохи Відродження. Мистецтво користування пошуковими машинами полягає насамперед в умінні звузити зону пошуку.
Для кожної пошукової системи існує свій синтаксис запитів. Сформулюємо лише основні правила запису ключових слів, які застосовуються у системах Рамблер і Яндекс.
• У запитах намагайтеся застосовувати малі літери, з великої набирайте лише власні імена ( прізвища, імена та по батькові, географічні назви тощо).
• Пробіл між словами означає, що вони обидва мають міститися у шуканому документі. Наприклад, задання слів гребля каноз надасть документи, де є слова і гребля і каноз.
• Якщо потрібно знайти документи з будь-яким із вказаних слів, застосовується знак «|». Наприклад, ключові слова гребля каноз | байдарка внаслідок пошуку нададуть сторінки, які містять слово гребля і будь-яке з слів каноз або байдарка (або обидва разом).
• Цитати в ключових словах беруться в лапки. Наприклад, при заданні вислову "Ідентифікація Борна" відбуватиметься пошук цих слів саме в такій формі та в такому порядку.
Докладніше з правилами задання пошуку ви ознайомитеся з файлів довідки, які викликаються клацанням по напису Помощь. Спеціальні правила пошуку треба застосовувати, якщо звичайні методи не дають бажаних результатів.
Web-каталоги
Пошук можна здійснювати не за ключовими словами, а за Web-каталогом, який є у більшості сучасних пошукових систем.
Вона нагадує системний каталог у звичайній бібліотеці. Наприклад, на верхньому рівні Web-каталогу можуть розташовуватися теми: Авто/мото, Банки, Медицина тощо. Ви клацаєте мишею по потрібній темі, і перед вами розкривається подальший докладніший рівень каталогу, в якому ви знаходите наступну тему і розкриваєте її. Отже, ви рухаєтесь вглиб каталогу, доки не дістанетесь посилань на цікаві для вас Web-сторінки. Клацнувши по такому посиланню, ви розкриєте його у вікна броузера. Як правило, сторінки відкриваються в окремому вікні. Якщо ж цього не відбувається, клацніть по посиланню правою кнопкою миші й оберіть у меню посилання команду Открыть в новом окне.
Web-каталог - це вузол, на якому розміщено посилання на Web-сторінки, класифіковані за певною ієрархічною системою.
Файлові ресурси Інтернету (FTP-вузли)
Задовго до появи WWW уже існувала така форма обміну інформацією через Інтернет, як підключення до FTP-вузлів.
Вузол FTP (FTP-cepвep) - це комп'ютер в Інтернеті, який містить каталоги з файлами (програмами, текстами, графікою тощо) і забезпечує доступ користувачам до цих каталогів за протоколом FTP.
На відміну від протоколу HTTP, який призначений для передавання HTML-файлів, FTP застосовується для обміну довільними файлами, часто великого розміру. Звичайно FTP-сервери належать великим організаціям та відомствам. Обсяг інформації, яка надається FTP-вузлами, дуже великий, тому їх ще називають FTP-архівами.
Для отримання доступу до FTP-архівів на комп'ютері користувача встановлюється програма FTP-клієнт.
Комментариев нет:
Отправить комментарий