До послуг, які надає інтернет-провайдер, можуть належати:
• доступ до Інтернету комутованими й виділеними каналами;
• безпровідний доступ до Інтернету;
• виділення дискового простору для зберігання й забезпечення роботи сайтів (хостинг);
• підтримка роботи поштових скриньок або віртуального поштового сервера;
• розміщення устаткування клієнта на «території» провайдера;
• оренда виділених та віртуальних серверів;
• резервування даних тощо.
Усі провайдери Інтернету надають майже однаковий комплект послуг, однак може відрізнятися якість з’єднання, швидкість передавання даних залежно від технології зв’язку тощо, тому ціни на послуги провайдерів є різними. Вибір конкретного провайдера — це завдання, у якому слід враховувати вплив багатьох факторів, зокрема:
• пропускну здатність каналу, за допомогою якого провайдер під’єднується до глобальної мережі, та рівень завантаження цього каналу;
• ціну підключення, щомісячну абонентську плату. Цей показник може відрізнятися в різних провайдерів у 1,5–2 рази, але ціна здебільшого залежить від якості зв’язку;
• якість каналів, які обслуговують провайдера.
Залежно від бажань і фінансових можливостей користувач обирає один зі способів доступу до Інтернету:
• постійне з’єднання через виділений канал зв’язку;
• підключення до телефонної лінії;
• доступ за допомогою мереж кабельного телебачення;
• доступ засобами безкабельних каналів зв’язку.
Високу швидкість передавання даних у глобальних мережах забезпечують технології DSL, з’єднання за допомогою мереж кабельного телебачення, Wi-Fi, WiMAX, супутниковий зв’язок тощо. Вони дають змогу в реальному часі передавати аудіо- й відеофайли та користуватися інтерактивними програмами для комунікації.
Виділені лінії забезпечують цілодобове підключення комп’ютера до світової мережі. Переважно прокладаються спеціальні потужні лінії, що дають змогу швидко та якісно передавати дані в цифровому форматі; це можуть бути оптоволоконні лінії або вита пара. Цей спосіб гарантує надійний зв’язок та постійну пропускну здатність. Іноді в місцях, де немає можливості прокласти такі лінії, використовують телефонні лінії. Послуги DSL пропонуються телефонними станціями додатково до звичайного телефонного зв’язку. Варіанти DSL розрізняються швидкістю вхідного й вихідного потоків даних, а також максимальною відстанню, на яку можливе передавання сигналу (наприклад, не далі ніж 5300 м від телефонної станції для АDSL). Кожен користувач може вибрати потрібний варіант, виходячи з необхідних характеристик доступу й вартості послуг. Компанії кабельного телебачення також надають послуги під’єднання до Інтернету тими самими каналами, якими передаються телевізійні сигнали. Для такого зв’язку потрібен кабельний модем, підключений до мережі постійно.
Кабельна технологія передбачає односторонню (лише від телевізійної компанії до користувача) або двосторонню передачу даних із пропускною здатністю до 1 Гбіт/с. Перевагою такого з’єднання є досить низька ціна. Безкабельні засоби комунікації порівняно з кабельними здебільшого мають нижчу швидкість передавання даних, однак у деяких ситуаціях у них є переваги. Зокрема, якщо встановити постійне з’єднання по кабелях неможливо, а також якщо користувач подорожує або перебуває у відрядженні в іншому місці чи країні.
Сукупна назва безкабельних технологій для доступу до Інтернету з мобільних пристроїв — мобільний Інтернет. Проте його можуть використовувати як мобільні пристрої, так і стаціонарні.
Нині розвивається вже четверте покоління мобільного зв’язку 4G (від англ. Fourth generation — четверте покоління) та розробляється й тестується технологія 5G, яку планують впроваджувати близько 2020 р. 3G і 4G — це мобільні технології безкабельного зв’язку, до яких належать не тільки радіозв’язок, а й високошвидкісний доступ до Інтернету з каналом передачі даних. Кожне покоління зв’язку має свої технології, які потребують нового обладнання, обслуговування, а часто й наявності вільних частот. Усі ці вимоги збільшують час між розробкою та впровадженням мережі приблизно на 10 років. Так, мережі 3G почали розробляти ще в 1990-х, а впроваджені в деяких країнах вони були лише у 2000-х роках, в Україні ж їхнє впровадження триває до сьогодні; 4G розробляють з 2000-х, а їхнє впровадження почалося тільки з 2010 р.
Відповідно до специфікації Міжнародного союзу електрозв’язку мережі 3G повинні мати такі параметри:
• мінімальна швидкість передачі даних 2 Мбіт/с для стаціонарних об’єктів і користувачів, що переміщуються з низькою швидкістю;
• мінімальна швидкість передачі даних 348 Кбіт/с для користувачів, що переміщуються з високою швидкістю.
• Мережі четвертого покоління повинні мати такі параметри:
• протоколи пакетної передачі даних;
• мінімальна швидкість передачі даних 1 Гбіт/с для стаціонарних об’єктів і користувачів, що переміщуються з низькою швидкістю;
• мінімальна швидкість передачі даних 100 Мбіт/с для користувачів, що переміщуються з високою швидкістю.
Однією із сучасних технологій безкабельного зв’язку є Wi-Fi, що забезпечує передавання цифрових даних радіоканалами. Для цього в певній зоні встановлюють точки доступу, які з’єднують кабельну та безкабельну мережі. Технологія забезпечує гарантований зв’язок з точкою доступу на відстані 50–200 м і може одночасно підтримувати декілька десятків активних користувачів. Швидкість передавання даних при такому з’єднанні сягає 300 Мбіт/с і вище.
Супутниковий зв’язок — це один з видів радіозв’язку, що використовує штучні супутники Землі як ретранслятори, тобто вони приймають сигнали із Землі, відновлюють їхню форму та знову пересилають на Землю.
Комментариев нет:
Отправить комментарий